Руйнування екологічного парку та безперспективна дорога: як команда Кличка планує знищити цілісну екосистему на Осокорках.

Київ цілком може обійтися без скандальної дороги, адже існує альтернативний проєкт, кажуть фахівці

Схоже, що унікальний природний ландшафт екопарку "Осокорки" у столиці України може бути під загрозою знищення. Нещодавно стало відомо, що комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд" у Києві, за ініціативою мера Віталія Кличка, "потайки" завершило техніко-економічне обґрунтування для продовження проспекту Григоренка до кордонів міста.

Ця будівельна ініціатива досі не отримала затвердження від депутатів Київради в рамках Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури. Тому виникає питання, чому взагалі було ухвалено рішення про фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) для цього проекту. Здається, що Кличко, який дав відповідні вказівки Дирекції, вирішив пришвидшити процес і витратити кошти на проектування дороги без узгодження з депутатами. Це незважаючи на те, що нова дорога фактично розділить екопарк "Осокорки" на чотири частини, що призведе до втрати його цілісності.

За словами екоактивістів, дорогу хочуть побудувати, передовсім для того, аби задовольнити амбіції компанії "Столиця груп", у планах якої, схоже, забудувати якомога більше площі унікального природного парку. До речі, ця дорога - не надто потрібна Києву, адже є альтернативний проєкт, який не вплине на екологію.

"Телеграф" провів аналіз ситуації навколо екопарку "Осокорки", з'ясувавши, які території вдалося захистити від забудови, а які, ймовірно, вже втрачено. Також було розглянуто питання, чи можливо обійтися без суперечливої дороги, яку має намір звести Кличко.

Здається, що сьогодні екопарк "Осокорки", який знаходиться на південному краю Києва, існує у кількох різних, несумісних реальностях, в залежності від поглядів залучених осіб.

Перший вимір - це реальність. На Осокорках, у Дарницькому районі столиці, збереглася унікальна і надзвичайно делікатна екосистема водно-болотних угідь, що займає площу близько 550 гектарів. Тут розташовані три великі озера — Небреж, Мартишів і Тягле, а також численні менші водойми, заплавні луки і лісові масиви. Ця екосистема є домівкою для багатьох видів рослин і тварин, серед яких можна знайти і ті, що занесені до Червоної книги. Крім того, ця територія підлягає охороні за рядом міжнародних угод, зокрема Рамсарської (щодо водно-болотних угідь), Боннської (про охорону мігруючих видів) та Бернської (про захист дикої флори і фауни та їх природних середовищ).

Також у цьому вимірі є окремі ділянки поблизу озера Небреж, які вже почали забудовувати: намили гори піску і звели на одній з них бетонні споруди. Тобто у реальному вимірі все виглядає так, що як мінімум ця частина унікального ландшафту - може бути втрачена.

Другий вимір - це оформлена у вигляді концепції "Екопарку "Осокорки" ідея зберегти від знищення всю цю унікальну місцевість. Наразі у цьому вимірі "живе" чимало місцевих активістів та значна частина населення Осокорків. Вони усіляко пропагують ідею екопарку та намагаються надати їй юридичного статусу через рішення місцевих органів державної влади та судові рішення. Також періодично "у гості" до цього виміру заходить частина можновладців. Мова йде, зокрема, про тих депутатів Київради, хто за покликом серця чи з політичних міркувань підтримує зачини активістів.

Третій, який є протилежним до другого, вимір – це інтереси забудовника "Столиця груп" та його представників у Київраді та КМДА. У цьому контексті екопарк "Осокорки" фактично не має значення, а існують лише ділянки, які слід віддати під нове будівництво. Унікальна екологія регіону зазнає незворотних втрат, а маленькі острівці природи, які залишаються, служать переважно для реклами, а згодом – для задоволення потреб майбутніх жителів нового мікрорайону.

Четвертий вимір - це інвестори нерухомості з банкрутного банку "Аркада". Багато з них не мають прямого зв'язку з екопарком "Осокорки" і, можливо, навіть підтримали б ініціативу збереження природи в цьому районі. Проте їхня доля, пов'язана з невиданими квартирами в мікрорайонах "Еврика", "Патріотика" та "Патріотика на озерах", залежить від того, чи завершить "Столиця груп" активне будівництво на території екопарку. Адже частина доходів з цього проекту, за чутками, планується використати для добудови квартир для "кинутих" інвесторів. Таким чином, ці люди стають вимушеними каталізаторами ситуації, а їхні емоції активно експлуатуються як аргумент на користь знищення екопарку.

П'ятий вимір – це ситуація в міській адміністрації під керівництвом Віталія Кличка. Цей аспект важко описати однозначно, хіба що через певні фрази. "Між краплями дощу" або "через вушко голки" – саме так можна охарактеризувати поведінку мера та багатьох його підлеглих щодо екопарку. Вони намагаються на словах демонструвати свою серйозну стурбованість екологічними проблемами, тоді як насправді активно співпрацюють з забудовниками, просуваючи рішення, які загрожують природі.

Одним з таких рішень є погодження будівництва не надто потрібної Києву дороги через екопарк "Осокорки", яка, на думку екологів і низки депутатів Київради, серйозно зашкодить природі цієї місцевості.

Коли йдеться про загальну ідею екологічного парку на Осокорках, мова йде про площу, що перевищує 550 гектарів у Києві. Однак площа суперечливих ділянок, де інтереси екологів, забудовника "Столиця груп", місцевих жителів та органів влади переплітаються у складний клубок, становить лише 176 гектарів. Якщо подивитися на Київ з космосу, кордони цієї спірної зони виглядають приблизно так (червоний прямокутник на зображенні):

На півночі контур спірних територій проходить вздовж вулиці Колекторної, тоді як на півдні він межує з територією міста Київ та Київської області. Східна частина обмежена Бортницькою станцією аерації та котельнею, а на заході розташовані парк Міжозерний та озеро Мартишів.

Суперечки щодо цієї території розпочалися у 2005 році за мерства Олександра Омельченка. Активісти стверджують, що значна частина земель на Осокорках була передана в оренду ТОВ "Контактбудсервіс" на 15 років з серйозними порушеннями встановлених процедур. На той час компанія належала нардепу від БЮТ Олександру Чорноволенку, чия дружина очолювала земельну комісію, що викликало очевидний конфлікт інтересів. В результаті було укладено п’ять договорів оренди для будівництва шести мікрорайонів.

Чорноволенко залишався формальним власником компанії до 2018 року, хоча вже з 2009 року на території ТОВ "Контактбудсервіс" існували плани, пов'язані з "Аркадою" Костянтина Паливоди. Після банкрутства "Аркади" у 2020 році ТОВ "Контактбудсервіс" перейшло до "Столиці груп", яку асоціюють з Владою Молчановою та її родиною.

На даний момент, згідно з даними системи YouControl, компанії "Контактбудсервіс" було відкрито справу про банкрутство. Серед її засновників фігурує Юлія Харченко, яка також є співзасновницею кількох інших підприємств, пов'язаних з Владиславою Молчановою, зокрема "Датоліт", "Варшавський буд" та інші.

У 2009 році, під час мерства Черновецького, було розроблено та схвалено детальний план забудови території озер на Осокорках. Представники громадської організації "Екопарк Осокорки" підкреслюють, що процес затвердження цього плану супроводжувався серйозними порушеннями.

Цей детальний план території (ДПТ) викликав суперечки, оскільки він суперечив Генеральному плану Києва, оскільки передбачав повну забудову берегової лінії озера Небреж, тоді як Генплан акцентував увагу на збереженні даної території у вигляді зеленої зони. Важливо зазначити, що голосування за цей суперечливий ДПТ відбулося в нічний час і здійснювалося усно, а назва, зазначена в порядку денному, не відповідала остаточному варіанту документа.

Наразі відомо як мінімум про два судові позови щодо оскарження ДПТ забудови Осокорків. Один з позовів був поданий ГО "Екопарк Осокорки" у 2018 році у зв'язку з невідповідністю ДПТ Генплану Києва. Справа дійшла до Верховного суду, але той вирішив, що аргументів екоактивістів недостатньо: "Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення Київської міської ради від 27 листопада 2009 року №695/2764 "Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва" прийняте відповідачем відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень".

У задоволенні іншого позову, від приватної особи, суд першої інстанції також відмовив, на чому справа і зупинилася. Хоча, як писав "Телеграф", наразі відомі успішні прецеденти оскарження ДПТ приватною особою. Зовсім недавно один активіст зумів виграти у Верховному суді справу щодо неправомірності ДПТ в Оболонському районі, яка, до речі, також торкалася інтересів "Столиці груп".

Однак, ситуація з ДПТ Осокорків не завершилася на стадії оскарження. У листопаді 2018 року Київська міська рада ухвалила рішення про розірвання орендних угод з ТОВ "Контактбудсервіс". Це рішення було прийнято не лише через постійне невиконання компанією умов договорів, але й внаслідок негативного ставлення громадськості до планів забудови територій навколо озер в Осокорках. Депутати чітко підкреслили, що одним із факторів, що вплинули на їхнє рішення, стало небажання мешканців бачити забудову в цій екологічно чутливій зоні. Таким чином, на цій стадії можна було б вважати епопею з забудовою зеленої зони на Осокорках завершеною.

Однак забудовник оскаржив це рішення, причому кожну з п'яти орендованих ділянок розглядав окремо. У суді ТОВ "Контактбудсервіс" вимагало продовження оренди ще на 15 років. Київська влада, зрештою, не змогла знайти достатню рішучість, щоб завершити цю справу. Через некомпетентність або інші причини, після тривалих судових розглядів, більшість позовів Київрада програла.

Якби міський голова чітко заявив про намір захищати ці ділянки, жодну з них не вдалося б програти. Всі підстави для відмови в продовженні орендних договорів були наявні. Але, наскільки мені відомо, існує "неофіційна" позиція міського голови, згідно з якою ці ділянки повинні були перейти в оренду "Контактбудсервісу", тобто "Столиці груп". Це, в свою чергу, є основною причиною програшу в судах, - зазначив Олександр Пилипенко з ГО "Екопарк Осокорки" у коментарі для "Телеграфу".

Будівельна компанія вирішила проігнорувати потреби громади. В результаті, угоду про оренду було остаточно анульовано! Це рішення слугує потужним сигналом для інших забудовників, які нехтують інтересами міста та громади, – безапеляційно заявив Кличко після того, як у 2019 році Київрада ухвалила рішення про розірвання угод з орендарем ділянок на Осокорках. Він також зазначив, що "проект забудови отримав низку критичних зауважень". Варто відзначити, що під рішенням про розірвання угод стоїть підпис міського голови.

Інтереси громади, наскільки можна судити, відображаються у рішенні Київради, яке свідчить про відсутність бажання мешканців бачити на цій унікальній території бетонні багатоповерхівки.

Вже через рік після цього Віталій Кличко уклав меморандум з інвесторами банку "Аркада", "Столицею груп" та Владою Молчановою. У документі було зазначено, зокрема, про реалізацію проекту житлового комплексу "Патріотика на озерах" неподалік озера Небреж. Таким чином, Кличко просто не звернув уваги на "негативну реакцію громадськості".

Нагадаємо, суть меморандуму в тому, що "Столиця груп" береться допомогти з недобудованими ЖК ліквідованої "Аркади", а за це отримує право розпоряджатися ділянками на території екопарку "Осокорки". Передбачалося, що 10% отриманих коштів від ЖК "Патріотика на озерах" (нині ЖК H2O) підуть на вирішення проблем інвесторів "Аркади".

Власне, тут можна зазначити, що йдеться про досить хитро сплановану пастку, яку створила Молчанова для міської адміністрації та інвесторів. Останні, в свою чергу, змушені були звернутися до "Столиці груп", як до останньої надії у справі завершення будівництва квартир. У свою чергу, Кличко, щоб уникнути конфліктів з інвесторами "Аркади", був вимушений дати "зелене світло" розвитку екопарку "Осокорки".

У цій ситуації екологічні питання та інтереси мешканців, які виступають за збереження природного середовища на Осокорках, виявилися не на першому плані. Можливо, саме через це столична влада зазнала поразки в більшості судових розглядів?

Щоб краще усвідомити ситуацію, пропонуємо ознайомитися з детальним планом розташування ділянок, наданим "Телеграфу" громадською організацією "Екопарк Осокорки". Цей документ демонструє актуальний стан справ на початок осені 2024 року.

Таким чином, ділянки з номерами від 1 до 5 на зображенні - це території, які знаходяться в оренді компанії "Контактбудсервіс". Саме їх планувала забудувати "Столиця груп". Згідно з інформацією від активістів, забудовник успішно завершив судові процеси щодо продовження оренди ділянок під номерами 1, 4 та 5.

Ділянка №1, яка включає озеро Небреж, є найбільш підготовленою для будівництва - там ще за часів "Аркади" намито пісок (білі плями на плані). Наразі, за даними активістів, існує дозвіл на її забудову і навіть вже повністю побудований один з будинків ЖК H2O і розпочато будівництво іншого. Загалом планувалося збудувати там 43 будинки, але пізніше планова кількість зросла до 48.

Однак, юрист і фахівець у сфері нерухомості Андрій Ставнюк, котрий представляє інтереси кількох інвесторів збанкрутілої компанії "Аркада" та добре обізнаний про обставини, що стосуються житлового комплексу H2O, поділився з "Телеграфом", що насправді там зведено набагато більше.

"На сьогоднішній день, наскільки мені відомо, процес будівництва житлового комплексу H2O демонструє значну активність. Компанія "Столиця груп" фінансує ці проекти самостійно і прогресує досить швидко. Спочатку будівництво затримувалося через невирішені питання з іншими учасниками процесу, зокрема з інвесторами банку "Аркада". Крім того, "Столиця груп" займалася узгодженням питань з державними органами, комунальними підприємствами та підключенням до електричних мереж. Хоча публічних повідомлень про вирішення цих питань не було, швидкий старт будівництва з січня 2024 року свідчить про їх позитивне вирішення. Звісно, роботи ще чимало — навіть ті будівлі, які вже зводяться, далекі від завершення. Згідно з моїми відомостями, наразі повністю збудовано усі поверхи першого будинку, а другий має 15 поверхів. Курс на будівництво третього будинку вже розпочато, і там наразі зведено близько п'яти поверхів, а також планують будівництво четвертого." — поділився інформацією Андрій Ставнюк.

За інформацією активістів, велика частина будівель житлового комплексу H2O, згідно з проектом забудови, може бути розміщена майже на самій межі з береговою лінією, що є порушенням усіх наявних будівельних та екологічних стандартів. Це створює підстави для звернення до контролюючих органів, а згодом і до правоохоронців, вважають активісти.

"На сьогоднішній день, оскільки інформація про прибережну захисну смугу (ПЗС) озера Небреж відсутня в земельному кадастрі, до нього застосовуються положення водного кодексу. Існує паспорт озера Небреж, який зазначає, що ширина прибережної смуги повинна становити 100 метрів. Однак, з огляду на те, що ухил його берегів перевищує 3%, цей параметр подвоюється. Таким чином, будівництво за межами 200 метрів від водойми є забороненим. На даний момент ми плануємо звернутися до ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування), і якщо їхня реакція буде відсутня, у нас з’явиться підстава для звернення до прокуратури," - поділився Олександр Пилипенко.

Та за словами юриста Андрія Ставнюка, навіть можлива наявність підозр щодо екологічних порушень навряд чи зупинить процес будівництва. Хоча і може суттєво вплинути на питання введення будинків в експлуатацію.

Якщо говорити про екологічні або подібні порушення, такі як недотримання законодавства щодо охорони культурної та історичної спадщини, практика свідчить, що вони зазвичай не призводять до зупинки будівельних робіт. Проблеми можуть виникнути у забудовників на етапі введення об'єкта в експлуатацію. У Києві є чимало прикладів, як, наприклад, відомий "будинок-монстр" на Подолі, а також інші будівлі, які наразі офіційно не заселені через виявлені порушення на етапі їх введення в експлуатацію. Щодо H2O, то не вважаю, що забудовнику "Столиця груп" сьогодні хтось зможе завадити продовжувати будівництво через підозри в порушеннях екологічних норм чи навіть фактичні порушення. Проте, на етапі введення в експлуатацію такі проблеми цілком можливі, – зазначає юрист.

Щодо інших ділянок, які були програні київською адміністрацією, слід зазначити, що на ділянках № 4 та № 5 роботи з будівництва ще не розпочалися. За інформацією активістів, забудовник наразі не має необхідних дозволів, а також не провів інженерної підготовки території (зокрема, потрібно провести намивання ґрунту, інакше реалізація проекту стане неможливою). Активісти висловлюють надію, що на цих ділянках можуть виникнути нові підстави для розірвання орендних угод.

Справа щодо ділянки № 3 нещодавно закінчилась перемогою забудовника в апеляційному суді, і на неї чекає касація.

Щодо земельної ділянки номер 2, активісти "Екопарку Осокорки" повідомили, що забудовник зазнав поразки у Верховному суді, що означає, що орендна угода на цю ділянку вважається анульованою. Подальша доля цієї території залежить від рішень Київської ради, і активісти мають великі надії на те, що будівництво на цій ділянці буде заборонено.

"Поразка забудовника в питанні цієї ділянки – це великий плюс для екопарку. Адже ця територія перешкоджає розвитку інших земель, які він отримав в оренду. Це значно ускладнить його ситуацію", – зазначає Олександр Пилипенко.

Щодо земельних ділянок, до яких компанія "Столиця груп" не має жодного відношення, варто зазначити, що ділянка № 6 в даний момент знаходиться у постійному користуванні комунального підприємства "Житлоінвестбуд-УКБ". Хоча ця територія призначена для житлового будівництва, активісти сподіваються, що реалізація проекту затягнеться через недостатню підготовленість ділянки (необхідно провести роботи з вирівнювання, намити ґрунт та інші заходи). Протягом цього часу, можливо, вдасться отримати для ділянки статус ландшафтного заказника, адже відповідне клопотання вже отримало підтримку від Управління екології та природних ресурсів КМДА.

"Для реалізації забудови на цій території необхідно здійснити значну інженерну підготовку. Потрібно підійняти рівень землі до висоти інших ділянок району – близько 7-8 метрів, застосовуючи метод гідронамиву. Це пов'язано з тим, що даний район знаходиться в зоні підтоплення, і під час повеней його затоплює вода. Тож наразі можливість забудови залишається лише теоретичною, адже фізично зводити щось тут неможливо", – зазначає Олександр Пилипенко.

А от ділянки № 8 і особливо № 9 - це справжня перемога екологічної спільноти. Завдяки надлюдським зусиллям вже вдалося оголосити ці території заказниками, що убезпечить їх від забудови як мінімум на найближчі роки.

Ділянка № 7, яка вважається парковою територією, викликає занепокоєння у активістів. Вони стверджують, що нинішній формальний власник частини цієї землі, "Київський інститут земельних відносин", можливо, має інші наміри щодо її використання. Тому існує ризик, що парк не залишиться в своїй теперішній формі.

Коли в суспільному просторі з'являється інформація про новий скандал, пов'язаний зі забудовою, наприклад, у екологічно цінних районах або на території історичних пам'яток, завжди постає питання: який інтерес спонукає девелоперів так наполегливо триматися за ці об'єкти? Відповідь стає очевидною, якщо оцінити можливий фінансовий виграш, який може отримати забудовник.

Зрозуміти це можна, якщо порахувати собівартість будівництва квадратного метра житла для забудовника і, відповідно, вартість квадратного метра при продажі квартири у новобудові.

В даний момент орієнтовну собівартість будівництва можна знайти в офіційному документі – наказі Міністерства інфраструктури України "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами". Згідно з цим наказом, станом на 1 липня 2024 року, для Києва ця опосередкована вартість становить 25 944 грн, що дорівнює приблизно 626 доларів за квадратний метр.

При цьому середня вартість 1 квадратного метра у новобудовах, згідно з даними Dom.ria, становить 1338 доларів. Різниця між двома показниками складає чималих 712 доларів потенційного прибутку забудовника на метрі квадратному.

Звичайно, ще раз підкреслимо, такий розрахунок є досить приблизним. За даними юриста Андрія Ставнюка, показники державного наказу можна застосувати лише для девелоперів, що будують із недорогих матеріалів та за стандартними проєктами.

"Насправді ці ціни (показники Мінінфраструктури. -- Ред.) занижені, якщо говорити про будівництво комфорт-класу чи бізнес-класу. Справді, є такий забудовник ДБК "Житлобуд", який будує панельні будинки одного стандартного типу і він може потрапити у цей ціновий діапазон по собівартості. Але якщо ми говоримо про таке будівництво, як згаданий ЖК H2O, я не думаю, що вони відповідають вказаним у міністерському документі. Адже слід враховувати й зростання цін на будівельні матеріали в умовах широкомасштабної війни, і підвищення оплати праці будівельників, з якими сьогодні також є певні нюанси, й низку інших чинників. Я, звичайно, не будівельник, але оскільки все-таки непогано знайомий з цією сферою, то знаю, що зараз у ній не надто висока дохідність. Забудовники, з якими я спілкувався, називають цифру близько 20% дохідності, враховуючи ціну, за якою вони продають квартиру кінцевому інвестору", -- говорить Ставнюк.

Отже, якщо врахувати дохідність на рівні 20%, можна отримати суму в 267 доларів.

Тепер розглянемо, як вплине кількість квартир у житловому комплексі H2O на потенційний прибуток. Згідно з даними "Столиця груп", у проекті передбачено 11 892 квартири. Припустимо, що середня площа кожної квартири становитиме 50 квадратних метрів (хоча насправді вона може бути більшою, оскільки планується будівництво квартир з площами від 27,75 до 147,13 квадратних метрів). В результаті цих розрахунків, потенційний прибуток "Столиці груп" від реалізації проекту ЖК H2O може коливатися від 159 мільйонів доларів (при рівні прибутковості 20%) до вражаючих 423 мільйонів доларів.

Очевидно, що "Столиця груп" спробує у фінансовому плані "витиснути" максимум із забудови на Осокорках. Як говорить Андрій Ставнюк, саме тому досі й не починаються продажі квартир у цьому житловому комплексі.

Відомо, що старт продажів на етапі планування, отримання дозвільних документів або на стадії котловану завжди призводить до нижчих цін, ніж при продажу на пізніших етапах. У таких ситуаціях інвестори стикаються з більшими ризиками, тому забудовник зобов’язаний запропонувати їм значні знижки. Проте після початку повномасштабної війни компанія "Столиця", разом із комплексом H2O та іншими своїми житловими проектами, такими як "Варшавський-3", змінила свою стратегію. Тепер продажі розпочинаються на завершальних етапах або навіть після завершення будівництва. Це дозволяє їм реалізовувати квартири за максимально можливими цінами, використовуючи власні кошти на будівництво. Щодо початку продажів H2O, то я не знайшов такої інформації в відкритих джерелах. Однак можу висловити свої суб'єктивні припущення, що "Столиця груп" розпочне продажі після завершення або майже завершення перших двох будинків. На мою думку, це відбудеться не раніше ніж через рік, -- зазначає юрист.

З моменту початку великої війни в лютому 2022 року територія екопарку "Осокорки" виявилася переважно недоступною, оскільки частина її була замінована. Проте, як повідомляв "Телеграф", незважаючи на те, що звичайним громадянам вхід туди був заборонений ТРО, з 2023 року регулярно чулися звуки будівельної техніки, що свідчило про те, що забудовникам "Столиці груп" було дозволено здійснювати роботи на цій території.

Схоже, що в умовах цієї ситуації, під захистом приватної компанії та за байдужості київських органів влади, забудовник зміг непомітно звести один з будинків і розпочати роботи над іншими, третім та четвертим. Варто зазначити, що будівельні роботи виконувалися в період, коли судові рішення про продовження оренди земельних ділянок ще не були винесені.

Цікаво, що, коли Соня Кошкіна запитала Кличка про цю ситуацію, він лише розвів руками - мовляв, я цілком за екологію, але вже є як є. Та тут Кличко відверто лукавить.

Зараз спостерігається подібна ситуація і з проектом будівництва дороги через екопарк "Осокорки". Київська міська рада ще не ухвалила рішення щодо цього, оскільки триває затвердження програми розвитку транспорту. Однак, за розпорядженням Кличка, ТЕО активно розроблялося останнім часом комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд". Цю інформацію оприлюднив депутат Київради Андрій Вітренко, який поділився витягом зі звіту згаданого підприємства.

Дорога, яка має стати продовженням проспекту Григоренка на південь до меж Києва, є надзвичайно шкідливою з погляду екології. Окрім того, на думку Олександра Пилипенка з ГО "Екопарк Осокорки" -- дорога через екопарк місту не потрібна, а лише забудовнику. Водночас є набагато безпечніший для природи варіант, який оминає унікальні природні території і йде поруч з аераційною станцією.

На думку Олександра Пилипенка, будівництво дороги призведе до катастрофічних наслідків для екосистеми екопарку "Осокорки", оскільки вона втратить до 90% своїх відновлювальних і функціональних можливостей, і ці зміни стануть незворотними. Через це, його позиція щодо цього проекту є вкрай негативною. Продовження вулиці Григоренка вигідне лише забудовнику, адже в іншому випадку його плани втратять сенс. Таким чином, з точки зору реалізації дороги, міські кошти використовуються для вигоди "Столиці груп". Якщо ж розглядати питання магістралі, яка повинна з'єднати Київ з прилеглими селищами, існує альтернатива - продовження вулиці Ревуцького, яке не завдасть шкоди екопарку. Цей варіант також забезпечить більш зручне сполучення між містом і областю.

Цю точку зору поділяють не тільки активісти; існує також офіційний висновок науковців з цього питання.

"Без сумніву, реалізація Варіанту 1 (той, що запланував будувати Кличко. -- Ред.) внаслідок будівництва дороги призведе до руйнівного впливу на природні комплекси озер. Щобільше, такий варіант фрагментує урочище надвоє, вдвічі збільшивши вплив фактору непокою на тварин та вдвічі зменшивши площу природної території у розрізі окремого фрагменту", -- йдеться у листі директора Інституту зоології НАН України, доктора біологічних наук Віталія Харченка.

Крім того, за словами дослідника, зведення цього шляху також серйозно суперечить нормам екологічного законодавства України.

Наразі є й позитивний момент: як дізнався "Телеграф", варіант альтернативної дороги на сьогодні підтримує значна частина депутатів Київської міської ради.

Суть справи полягає в тому, що ця дорога повинна бути затверджена в муніципальній транспортній програмі розвитку. Проте, попри її наявність у документі, Київрада вже двічі не підтримала цю програму через зауваження депутатів. Дорога, безсумнівно, необхідна, але ми пропонували альтернативний маршрут, який не порушував би екологічний баланс, уникаючи екопарку "Осокорки". Наскільки мені відомо, ці депутатські пропозиції залишилися без уваги. Тож на даний момент депутати не готові підтримати транспортну програму. Вважаю, що мер та його команда намагатимуться заручитися голосами за неї. Неодноразово звучали заклики до голосування, адже місто не може функціонувати без цієї програми. Однак депутати наполягають на тому, що необхідно виключити дорогу (продовження Григоренка) з документу, і тоді вони готові її підтримати. Наша фракція (СН) залишиться принциповою в цьому питанні, і, наскільки мені відомо, кілька інших фракцій також виступають проти дороги в її нинішньому вигляді, -- поділився думками з "Телеграфом" голова постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій Андрій Вітренко.

Він також зазначив, що його політична фракція в цілому виступає проти будівництва на території екопарку "Осокорки".

"Ми не підтримували і не плануємо підтримувати забудову. Ми не голосували за відчуження землі, і щодо цієї дороги також не будемо голосувати," – запевнив Вітренко.

Отже, як ми можемо спостерігати, в Київраді наразі виникла критична ситуація: або Віталій Кличко обере екологічно безпечний варіант для Осокорків, або ж ухвалення міської програми з транспорту може затягнутися на невизначений термін. Є надія, що раціональний підхід все ж таки візьме верх, і унікальний баланс екопарку "Осокорки" залишиться незмінним.

Якщо ж будівництво дороги проштовхнуть у теперішньому вигляді, то вона, по суті, буде дорогою "в нікуди". Адже, навіть дивлячись на карту, не зрозуміло, з якою такою важливою магістраллю вона буде з'єднуватись, оскільки згідно з наявним проєктом впирається у "пусті" землі.

Тож ймовірним першочерговим використанням стане підвіз будматеріалів для забудови екопарку "Осокорки". Що своєю чергою означатиме нищення екопарку як у процесі будівництва дороги, так і подальшої її експлуатації. Також це означатиме, що київський мер міцно сидить на гачку у "Столиці груп", і тоді доля екопарку виглядає дуже сумно.

На даний момент "Телеграф" направив запити до Міністерства екології, Київської міської державної адміністрації та особисто до Віталія Кличка. Крім того, видання звернулося за коментарем до "Столиці груп", щоб отримати інформацію про позицію та цілі забудовника.

Ми ретельно стежитимемо за подіями, що відбуваються навколо екопарку "Осокорки". Залишайтеся з нами!