Хто стане тією "іскрою", що розгорить вогонь по всій Росії?
Чимало людей, розглядаючи ситуацію в Росії, сумніваються в можливості народного повстання проти Путіна та його влади.
В обґрунтування таких висновків наводять багато важливих аргументів, які, мабуть, переконливі. Серед них і колосальний репресивний апарат, абсолютна відсутність свободи слова і плюралізму думок, відсутність організованої політичної опозиції, і багато чого іншого. Водночас несподівано для усіх, Пригожин підняв бунт, який міг завершитись державним переворотом. путіна врятувала тільки нерішучість Пригожина і його нездатність підняти народ до збройного повстання. Багато хто справедливо посилається на те, що для того, аби підняти народ необхідно, щоб була створена революційна ситуація. Для цього потрібна довга і кропітка робота політичної опозиції, якої в росії немає, бо путін її знищив. Це теж, мабуть, необхідна умова для революційної ситуації. Дві революції нового типу, які здійснив український народ, свідчать про те, що не завжди революція розпочинається і відбувається за класичними схемами. Впевнений, що в основі будь-якої революції лежить кричуща несправедливість влади щодо смиренних людей. Перші паростки такої революційної ситуації відбулися зовсім недавно, коли матері російських солдатів, які загинули на війні в Україні, стали на коліна перед міністерством оборони росії, сподіваючись за зустріч з новим міністром. Ця акція не принесла ніяких результатів, бо до матерів підʼїхав автозак, і все завершилось так, як завжди в росії. Але зараз ситуація в росії набирає зовсім іншого характеру, і революційне полумʼя може запалати у будь-який час -- тоді путіну вже не допоможе ні уся його потужна репресивна машина, ні автозаки -- ніхто.
Які чинники можуть змусити населення Росії вийти на акції протесту, що потенційно можуть призвести до революційних змін або громадянського конфлікту?
Спробуймо це зʼясувати.
Але розпочнемо з Курська.
Можна без будь-яких перебільшень констатувати, що блискуча військова операція ЗСУ, в результаті якої під контроль України перейшло 1300 кв. км і близько 100 населених пунктів курської області рф, кардинально змінила хід війни. Багато іноземних аналітиків, експертів, військових спеціалістів щоденно обговорюють, аналізують цю операцію і намагаються знайти головний замисел українського керівництва. Яка, до речі, ще продовжується і набирає нових ознак. Я не збираюся доєднуватись до багаточисельної команди спеціалістів, які професійно оцінюють ситуацію у Курській області, яка постійно знаходиться в динаміці. Але зверну увагу лише на таке. На мій погляд, Курськ дав дуже важливий позитив для України. Ця несподівана для усіх, в тому числі і для Заходу, успішна військова операція дала йому потужний імпульс, продемонструвавши, що Україна здатна сміливо взяти ініціативу та показала істотну позитивну для нас динаміку у цій війні. Ця операція ЗСУ має надзвичайно важливе значення для прихильників України на Заході. Вони побачили, що Україна дійсно має величезний потенціал і може виграти цю війну і що та допомога, яка надається західними країнами коштом платників податків, витрачається розумно, заради зміцнення можливостей українського війська у цій війні. Тепер дуже важливо політичним лідерам західних країн, які є членами антипутінської коаліції, донести до свідомості їх виборців, що це не просто гуманітарна допомога, яка надається заради справедливості, а те, що Україна є останнім бастіоном на шляху путіна до потужної агресії проти західного світу. Поки тримається український народ, бореться і перемагає у цій війні, доти американський народ і народи Європи можуть почувати себе безпечно. Але без потужної допомоги західних країн Україна не зможе довго утримувати російську навалу, і війна охопить Європу та увесь світ.
Ще один надзвичайно суттєвий елемент курської операції.
Курськ може стати важливим психологічним плацдармом для путіна та російського населення. Це місце має потенціал вплинути на хід війни, адже її завершення може бути ближчим, ніж очікувалося. Операція ЗСУ в цьому регіоні суттєво ускладнила плани путіна, що може стати вагомим кроком до нашої перемоги. Більш того, дії в Курську унеможливлюють варіант заморожування конфлікту. Це має велике значення, оскільки Україна вже займає значні території росії, на яких путін не зможе просто зупинити бойові дії, як це могло б бути в разі переговорів.
Це всього лише кілька ключових результатів курської операції ЗСУ, яка не лише трансформувала хід конфлікту, а й істотно наблизила нас до успіху.
Водночас ми не повинні поспішати з легковажними висновками стосовно того, що ця операція суттєво підірвала авторитет путіна і значно ослабила його позиції. На мою думку, це не зовсім так. Звісно, серед росіян є певне розчарування путіним. За даними деяких надійних джерел, лише за останній місяць його рейтинг впав більш ніж на 10%, і це падіння триває. Проте це зовсім не свідчить про те, що його влада ослабла. Путін все ще має серйозний запас міцності.
З історії нам добре відомо, що авторитарні держави виглядають надзвичайно стабільними аж до моменту, коли можуть впасти. Це означає, що зміна влади в росії може відбутися несподівано для усього світу, але не в результаті демократичних виборів, а шляхом державного перевороту. І до цього все йде.
На цей момент путіну вдається стримувати будь-які прояви громадянських протестів у Росії, застосовуючи тактику "розділяй і володарюй". В результаті незадоволення серед населення не виявляється в тій мірі, в якій могло б. Проте, якщо Україна досягне вирішальної перемоги на Курщині, це може мати катастрофічні наслідки для його політичної кар'єри.
11 вересня з'явилася новина про те, що Великобританія ухвалила рішення дозволити використання крилатих ракет Storm Shadow для українських атак на території Росії. Хоча ця інформація не була озвучена під час спільного візиту в Київ державного секретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі, британське видання The Guardian отримало ці дані з урядових джерел. Як повідомляють журналісти, це рішення було ухвалене в таємниці, тому його не оголосили навіть 13 вересня під час зустрічі прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з президентом США Джо Байденом.
Операційна дальність удару цієї ракети складає 560 км. Проте, експортна модифікація SCALP EG має зменшену дальність до 290 км і оснащена бойовою частиною вагою 500 кг.
Але, на мій погляд, важливо не те, що ці крилаті ракети будуть передані Україні урядом Великої Британії, до речі, вони ще в березні минулого року були передані ЗСУ, і Україна їх вже використовувала. Після того, як змінився британський уряд, виникла ця заборона, яка насправді виходить не з Великої Британії, а зі США. Важливо те, що після того, як Велика Британія, нарешті, подолає цю заборону, то й інші союзники України будуть значно більш сміливі. США найближчим часом можуть передати Україні ракети ATACMS, здатні бити на відстань до 300 км. Наша країна й раніше теж отримувала ракети ATACMS. Однак варіант, переданий восени 2023 року, мав майже вдвічі меншу дальність -- 165 км.
Здійснення ударів потужними високоточними крилатими ракетами по стратегічним цілям у глибокому тилу Росії справить значний психологічний вплив на населення, яке наразі живе без усвідомлення реальних наслідків війни та насолоджується всіма благами мирного життя. Як зазначають експерти, в зону можливого ураження можуть потрапити сотні військових об'єктів, серед яких 16 аеродромів.
Проте існує ще одна "чарівна зброя".
Нещодавно агенція Reuters повідомила, що Білий дім наближається до ухвалення рішення про постачання Україні далекобійних крилатих ракет JASSM, які можуть бути використані з винищувачами F-16. Існують два варіанти цих ракет: з дальністю 370 та 800-900 кілометрів. Який тип ракет був би більш корисним для українських військових на даний момент? Це питання, безумовно, вимагає експертної оцінки, але я вважаю, що постачання цих ракет може суттєво змінити хід конфлікту. JASSM — це ракета великої дальності класу "повітря-земля". Можливо, Україні нададуть переважно ракети з дальністю 370 кілометрів, оскільки їхній запас у США є більшим. Також важливо врахувати своєчасність реалізації цього рішення.
Рішення, ймовірно, буде прийнято найближчим часом, і якщо врахувати плани наших партнерів щодо постачання значної кількості літаків F-16 у цьому році, це може суттєво вплинути на ситуацію на фронті. Можливо, було б доцільніше отримати ракети з більшою дальністю. Способи завдання ударів у глибокий тил вимагають певної дальності ракета. Проте Україна вже успішно використовує свої ракети та дрони. Це підтверджують атаки поблизу Москви на початку вересня, які свідчать про те, що наші військові володіють дронами з великою дальністю, здатними завдавати удари по глибоких тилах РФ. Ракети JASSM є більш сучасним типом озброєння, ніж будь-які інші, що є на озброєнні України. Їхня головна перевага полягає в тому, що США можуть забезпечити їх постійне постачання. Звичайно, є чимало прикладів, коли Україна самостійно проводить далекобійні операції. Яскравим прикладом останніх тижнів став удар по нафтобазі в Пролетарську Ростовської області, в результаті якого з 76 резервуарів залишилося лише 8. Це, ймовірно, призвело до збитків на пів мільярда доларів у вигляді втрачених доходів від нафти. І все ж було б чудово, якби наші союзники надали ракети JASSM і водночас дозволили завдавати ударів по території Росії ракетами ATACMS.
Щоб було зрозуміло, давайте дещо з'ясуємо, чим JASSM відрізняється від ATACMS. ATACMS -- балістичні ракети, а JASSM -- крилаті з зовсім іншою конструкцією та принципом дії. JASSM скоріше схожі на британські Storm Shadow. Крилаті ракети JASSM -- це аналог Storm Shadow. Однак F-16 не може нести Storm Shadow, але може -- дві ракети JASSM. У них елементи всі такі ж, така ж бойова частина. Але у JASSM більша дальність, вона досягає 370 км -- це якщо лише звичайна JASSM, а якщо ті зі збільшеною дальністю -- там взагалі 800 -- 900 км. Ще одна дуже важлива відмінність. Швидкість у STORM SHADOW дозвукова, а тому може бути уражена ворожими системами ППО, а швидкість JASSM в декілька разів більша, є ще деякі важливі її особливості, які роблять практично її неможливою для ураження будь-якими засобами ППО, які має ворог.
Отже, Україна стоїть на межі радикальних змін у війні, які можуть суттєво наблизити нашу перемогу. Більше того, перенесення бойових дій в центральні регіони європейської частини Росії може викликати значну дестабілізацію внутрішньої політичної ситуації в цій країні та спонукати російську еліту до активних кроків щодо заміни Путіна.
Є численні свідчення того, що ця жахлива війна, яка завдала українцям стільки страждань і біди, доходить до свого критичного моменту і невпинно веде нас до перемоги.
Щоб відповісти на ключове питання, хто ж стане тією "іскрою", що запалить всю Росію, слід знову звернути увагу на курську операцію Збройних сил України. Стверджувати, що ця операція викликала тільки психологічний дискомфорт у частини російського населення, було б недостатньо точним. Адже з інформації, яка циркулює в російському медіапейзаже, можна з упевненістю говорити, що вона призвела до глибокого шоку у більшості росіян, з якого багато ще не змогли оговтатися. Провідні пропагандистські програми на основних телеканалах Росії насичені не лише відкритою критикою армії, яка не здатна забезпечити безпеку національних кордонів, але й викликами до влади та особисто до путіна. В останньому він іноді виглядає безпорадним і збентеженим. Це має важливе значення, оскільки значна частина населення Росії має високу довіру до телевізійних новин. Тепер росіяни щодня чують від центральних телеканалів відкриті закиди на адресу путіна за його невміння забезпечити безпеку держави. Це справляє свій вплив: росіяни починають усвідомлювати, що путін не є недоторканним, і його можна піддавати критиці.
Населення Росії почало отримувати тривожні відомості про значні втрати, які щоденно зазнає російська армія, як у живій силі, так і в техніці, внаслідок війни. Хоча інформація про конфлікт в Україні подається вибірково, масштабні жертви, яких Росія вже зазнала на фронті, справили на людей ще більший шок. Це стало для них справжньою несподіванкою. Сотні тисяч біженців з Курської області стали активними противниками війни та путінського режиму. Багато росіян, з огляду на те, що війна вже торкнулася їхньої території, лише тепер починають усвідомлювати, до яких наслідків призвела політика їхнього лідера.
Населення російської частини Європи вже відчуває наслідки війни через регулярні атаки українських безпілотників, які влучно вражають свої цілі. Важко навіть уявити, що відбуватиметься на великій території Росії, якщо щодня будуть проводитися масовані удари по військових об’єктах з використанням високоточної далекобійної зброї. Це, безумовно, викличе паніку серед населення.
Мільйони громадян Росії незабаром опиняться в умовах, які позбавлять їх звичного комфорту мирного життя, змусивши звикати до повсякденних повітряних тривог і інтенсивних обстрілів військових об'єктів. Додайте до цього критичну економічну ситуацію в країні та суттєве погіршення умов життя для багатьох людей через жорсткі санкції, які стають реальним джерелом нестабільності. Це може спровокувати серйозні соціальні заворушення. Санкції, як жорсткий зашморг, стискають горло росіян.
Отже, якщо говорити про те, хто стане тим, хто розпалить ту "іскру", що запалить всю Росію, можна з упевненістю стверджувати — це український солдат.
