TSMC відкриває завод у Дрездені: тайванські чипи для європейського ринку

Один із провідних гравців у сфері мікроелектроніки розпочав будівництво своєї першої виробничої потужності в Європі, розташованої в "Кремнієвій Саксонії". У той же час у Німеччині точаться дискусії щодо надання субсидій і виникають сумніви щодо проєкту Intel.

Дрезден закріплюється як провідний європейський центр мікроелектроніки. Тайванська компанія TSMC, один із світових лідерів у виробництві напівпровідників, обрала для будівництва свого першого європейського заводу східнонімецький регіон, відомий як "Кремнієва Саксонія". 20 серпня в Дрездені глава корпорації Сі-Сі Вей, канцлер Німеччини Олаф Шольц та голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн урочисто дали старт будівництву підприємства вартістю 10 мільярдів євро. Перші мікрочипи з цього заводу, призначені головним чином для європейської автомобільної промисловості, мають почати постачатися у 2027 році.

Це найбільш масштабний інвестиційний проєкт в історії чипової індустрії Дрездена, який має свої корені ще з часів НДР, коли був заснований комбінат Robotron. Після об'єднання Німеччини, наявність історичних традицій, кваліфікованих фахівців та спеціалізованих навчальних закладів привернула увагу численних компаній з галузі мікроелектроніки з різних куточків світу до столиці федеральної землі Саксонія. Наразі тут виготовляють близько третини всіх європейських напівпровідників. Виниклий промисловий кластер отримав маркетингову назву "Кремнієва Саксонія" (Silicon Saxony), за аналогією з каліфорнійською Кремнієвою долиною - всесвітньо відомим центром високих технологій у США.

Серед основних інвесторів "Кремнієвої Саксонії" можна виділити німецького гіганта мікроелектроніки Infineon, який раніше був частиною Siemens, технологічний гігант Bosch з Німеччини, а також нідерландську компанію NXP Semiconductors, що колись належала до концерну Philips.

Ці три фірми стали партнерами компанії TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company) у спільному підприємстві, що отримало назву ESMC (European Semiconductor Manufacturing Company). Кожен з цих трьох партнерів отримав по 10 відсотків у капіталі СП, тож тайванський інвестор має 70 відсотків. Новий завод буде споруджено поруч із заводом із виробництва чипів Bosch, що запрацював 2021 року й обійшовся цьому концерну приблизно в один мільярд євро.

Будівництво та обладнання заводу ESMC сучасною технікою коштуватиме 10 мільярдів євро. Однак учасники спільного підприємства інвестують лише п'ять мільярдів, а іншу половину необхідної суми надасть уряд Німеччини у вигляді субсидій. Такі значні дотації потребували схвалення Єврокомісії в Брюсселі, яке було отримано вранці 20 серпня. По суті, Урсула фон дер Ляєн привезла це схвалення на урочисту церемонію.

Проте отримання дозволу було передбачуваним: Євросоюз значно відставав від США та особливо від Азії в чиповій сфері, та недавно поставив стратегічну мету до 2030 року збільшити частку ЄС у глобальному виробництві мікропроцесорів з нинішніх приблизно 10% до, як мінімум, 20%. Таким чином, розвиток європейської напівпровідникової індустрії став одним із ключових напрямків індустріальної політики ЄС.

Прийняття курсу на значне збільшення виробничих потужностей у цій галузі було викликане як гострим дефіцитом чипів у Європі через локдауни під час пандемії COVID-19, що порушили усталені ланцюги постачання, так і зростаючою напруженістю між КНР і Тайванем. У разі військового конфлікту між ними ЄС може втратити постачання чипів з тайванських та китайських заводів TSMC.

Прогрес у сфері напівпровідників значно вплинув на промислову політику Німеччини, ставши одним із її основних напрямів. Це тісно пов'язано з автомобільною індустрією країни, яка у процесі переходу до виробництва електромобілів і впровадження різних функцій автоматизованого керування потребує все більше чипів.

На новозбудованому заводі ESMC планується створити приблизно 2000 висококваліфікованих і високооплачуваних робочих місць. Проте, як зазначив в інтерв'ю для ділового видання Handelsblatt голова підприємницької спілки Silicon Saxony Франк Бьозенберґ (Frank Bösenberg), "кожне робоче місце у виробника чипів сприяє появі трьох додаткових місць у постачальницьких і сервісних компаніях".

Отже, інвестиційний проєкт TSCM надасть вагомий поштовх як ринку праці в Саксонії, так і розвитку високотехнологічних індустрій у Дрездені та його околицях. "Говорити про занепад німецької промисловості нам тут не зрозуміло", - підкреслив Франк Бьозенберґ, натякаючи на часті публікації про деіндустріалізацію Німеччини.

Очолювана ним організація прогнозує, що до 2030 року кількість робочих місць у сфері мікроелектроніки та у розробників програмного забезпечення зросте на 25% і перевищить 100 тисяч. Отже, основною проблемою стане пошук кваліфікованих фахівців.

На думку багатьох критиків, багатомільярдні державні субсидії, обіцяні тайванському інвестору та його партнерам для будівництва заводу з виробництва чипів, є надмірними або навіть зайвими. Скептики вважають, що не варто піддаватися тиску транснаціональних компаній, а краще інвестувати більше коштів у підготовку кадрів. Тим більше, що як федеральна, так і земельна влада обіцяли значні дотації не лише TSMC, а й Intel.

Ця американська компанія, яка також належить до числа провідних світових виробників електроніки, два роки тому анонсувала будівництво двох заводів для випуску чіпів неподалік від східнонімецького міста Магдебург. Введення в експлуатацію заплановано на 2027 рік, а загальний бюджет проєкту становить 30 мільярдів євро. Для реалізації цього масштабного проєкту компанія запросила субсидії в розмірі 10 мільярдів євро і отримала підтримку від німецької влади.

Проте Intel нині стикається з суттєвими фінансовими труднощами, що змусило керівництво компанії анонсувати глобальну програму скорочення персоналу та скорочення інвестицій. У такому контексті майбутнє проєкту в Магдебурзі стає все більш невизначеним. На даний момент, окрім будівництва під'їзних шляхів до вже підготовленого величезного майданчика, жодних інших робіт там не проводиться.

Зрив проєкту став би тяжким ударом для східнонімецької федеральної землі Саксонія-Ангальт, яка пов'язує з приходом Intel величезні надії щодо розвитку цілого регіону, але водночас це дало б змогу владі ФРН заощадити субсидії на астрономічну суму в 10 мільярдів євро. Що було б краще - питання спірне.

До того ж приблизно пів мільярда євро державних субсидій обіцяно американському виробнику чипів Wolfspeed, який збирається побудувати в західнонімецькій землі Саар найбільший у світі завод із випуску напівпровідників на основі карбіду кремнію. Там для розчищення будівельного майданчика вже навіть знесли вугільну електростанцію, що закрилася, але цьому інвестору зі США теж довелося запровадити режим суворої економії, тож і цей проєкт вкляк, а разом із ним і виплата субсидій.

Тим важливіше те, що в Дрездені нарешті розпочалося будівництво заводу. Паралельно з проєктом ESCM, компанії Bosch та Infineon, які беруть участь у ньому, розширюють свої вже наявні виробничі площі у "Кремнієвій Саксонії". Проте, у випадку з Infineon слово "розширення" не повністю передає масштаб того, що відбувається. Компанія будує новий завод вартістю п'ять мільярдів євро, який має розпочати виробництво чипів восени 2026 року і створити тисячу нових робочих місць.