Як стародавні германці в союзі з римлянами залишили свій слід на території Львівщини.
У Штутгарті стартувала масштабна археологічна виставка, що розкриває історію регіону Баден-Вюртемберг. В рамках експозиції представлені також рідкісні артефакти, виявлені в Україні та відреставровані в Німеччині.
Величезна археологічна виставка "Прихована земля - ми в першому тисячолітті", що присвячена історії федеральної землі Баден-Вюртемберг, відкрила свої двері для відвідувачів 13 вересня. Більше 1500 експонатів археологічної спадщини розміщені у павільйонах загальною площею 850 квадратних метрів, що знаходяться в Будівлі мистецтв у Штутгарті. Окрім артефактів з колекцій земельного археологічного музею Баден-Вюртемберга, тут можна побачити предмети з інших німецьких музеїв та закордонних колекцій, а також нові археологічні знахідки.
Особливе місце на виставці займає колекція артефактів, які були виявлені в 2017 році на території Львівщини та представлені Українським історико-краєзнавчим музеєм, що розташований у Винниках. DW розкриває, як ці знахідки з України пов'язані з історією німецького регіону Баден-Вюртемберг, яким чином вони були перевезені до Німеччини під час війни Росії проти України та відреставровані, а також чому ці об'єкти викликають значний інтерес серед фахівців з обох країн.
Виставка була присвячена археологічним свідченням історії регіону Баден-Вюртемберг, а також знахідкам з України, які стали відомі під час вивчення перших двох століть нашої ери, коли ця територія була під римським впливом і населена германськими племенами, відомими як свеби. Про це розповіла кураторка експозиції Ґабріеле Ґренерт в інтерв'ю DW. Вона зазначила, що образи свебів, давніх германців, можна знайти на римських артефактах, таких як саркофаги та пам'ятники, де свеби зазвичай зображені як військовополонені. Крім того, існує й інша категорія предметів, до якої входять бронзові казани, прикрашені чоловічими погруддями. Ці зображення демонструють бородатих чоловіків із характерною зачіскою – вузлом волосся з боку голови.
Цю зачіску ще давньоримський історик Тацит у своєму описі германських племен називав типовою для свебів, пояснює кураторка виставки. Нині у світі відомо лише про три таких казани: один було знайдено у Польщі, ще один - у Чехії, а останній з них розкопали в західній України поблизу села Карів Львівської області 2017 року, досліджуючи стародавнє поховання. Цей казан разом з іншими унікальними знахідками тоді було передано до історико-краєзнавчого музею у Винниках, що на Львівщині. Організатори виставки у Баден-Вюртемберзі захотіли включити до своєї експозиції знайдений в Україні казан, оздоблений головами свебів з українського поховання, де як вважають історики, була могила князя германського племені.
"Земля Баден-Вюртемберг охоплює райони Баден і Швабія. Швабія, в свою чергу, є історичною назвою, що походить від терміна "свеби", відомого з праць римського історика Таціта, який стосується германських племен, що жили на територіях на південь від Балтійського моря," - зазначає Ґренерт. Вона пояснює, що зважаючи на зображення чоловіків із свебськими зачісками на казані, знайденому у Львівській області, а також на інші артефакти з цього поховання, можна зробити висновок про германське походження цього поховання.
Бронзовий казан було спеціально виготовлено в майстернях Римської імперії і, за припущенням, це був дипломатичний подарунок для ватажка германців, германського князя, додає Ґренерт. Територія сучасної Львівщини, як і багато інших європейських регіонів, хоч і не належали до Римської імперії, але вплив римської культури відчувався далеко за її межами, зокрема, чимало археологічних знахідок зі стародавніх поховань походять з римських майстерень, адже у ті часи римський посуд вважався об'єктом престижу, зазначає кураторка виставки.
Чому відкриття германського поховання на Львівщині викликає такий великий резонанс у світі археології? На це питання відповідає кураторка, зазначаючи, що знахідка є свідченням "найсхідніших" поселень германських племен. Вона також підкреслює, що у світі відомо лише три подібні казани. "Ці артефакти є унікальними, а сенсаційність полягає в тому, що предмети, знайдені в могилі германського князя, свідчать про людей, які в результаті маркоманських війн залишили свої домівки поблизу Дунаю. Здається, частина з них осіла на території України, про що раніше не було жодних відомостей".
Як зазначає Ярослав Онищук, завідувач кафедри археології історичного факультету Львівського університету імені Івана Франка та керівник археологічних експедицій у Карові, недавня знахідка на Львівщині пролила світло на раніше невідому сторінку історії. "Виявлене на Львівщині поховання представників знаті, ймовірно, з королем або князем свебського походження, а також казан, що слугував поховальною урною і має зображення чоловічих погрудь з характерними свебськими зачісками, свідчить про те, що через наші землі, очевидно, проходили значні міграційні хвилі різних племен, включаючи групи з території Середнього Придунав'я".
Отже, в другому столітті на територію України вторглися племена, які брали участь у маркоманських війнах, що відбувалися в другій половині цього періоду нашої ери. Це були германські народи та їхні союзники. Як зазначив експерт, інформація, отримана внаслідок дослідження артефактів, знайдених на Львівщині, вже відома серед науковців. "Ці дані стали частиною наукового обігу, але самі артефакти досі не були представлені в Європі. Тому виставка в Штутгарті стане першим кроком для демонстрації та популяризації цих знахідок, а також для розуміння того, що в римський період на території України відбувалися процеси такої ж інтенсивності та сили, як і в Центральній Європі".
Запит до українського музею про надання артефактів для виставки у Штутгарті надійшов під час повномасштабної війни Росії проти України, коли експонати з метою збереження від обстрілів зберігалися у підвалі. "Нам було важливо показати, що ми можемо продовжувати, так би мовити, нормальну музейну співпрацю з українськими інституціями і в такій складній ситуації. Ми хотіли також показати, що ми і надалі відчуваємо взаємозв'язок і виражаємо це, організовуючи нормальне запозичення експонатів і надання адміністративної допомоги",- наголошує кураторка виставки Ґабріеле Ґренерт.
Цього разу організація перевезення артефактів з України, де триває війна, до Німеччини відбулася не за звичним маршрутом музейної співпраці. Шеф-реставраторка Ніколь Ебінґер з німецького земельного відомства, відповідального за охорону пам'яток, особисто відвідала Україну в середині травня. Вона приїхала, щоб підготувати експонати до транспортування, попередньо надіславши українському музею разом з гуманітарною допомогою матеріали для пакування та ящики для безпечного перевезення об'єктів.
"Моє завдання на місці було оглянути експонати і коротко задокументувати їхній стан, а також організувати відповідне запаковування для перевезення. Я була внутрішньо підготована до сирен повітряної тривоги, і не відчувала жодної секунди страху, оскільки була повністю зосереджена на своїй роботі, адже всі об'єкти мусять бути правильно запаковані, щоб не бути пошкодженими під час перевезення". Тоді ж, за словами Ебінґер, з'ясувалося, що не всі експонати остаточно відреставровані.
Ці труднощі виникли внаслідок війни, пояснює в інтерв'ю DW Ігор Тимець, директор українського історико-краєзнавчого музею в місті Винники. "Зараз багато реставраторів та музейників перебувають на фронті. На жаль, у наших умовах було надзвичайно складно здійснити обстеження, дослідження та реставрацію. Тому ми вирішили зосередитися на консервації, а повна реставрація буде виконана в більш сприятливих умовах за участю наших партнерів, які з цим погодилися. Ми дуже вдячні їм за це", - ділиться він.
Перевезення колекції з України до Німеччини через Польщу тривало тиждень. Ніколь Ебінґер після віртуальних консультацій з українськими колегами реставрувала в лабораторіях в Есслінгені українські експонати, серед яких і казан, який нині експонують у Штутгарті. За її словами, через те, що особливості ґрунту в Україні, в якому пролежав казан дві тисячі років, є зовсім іншими, ніж у Баден-Вюртемберзі, їй довелося мати справу з зовсім іншою кородованою металевою поверхнею, ніж зазвичай, що стало важливим досвідом.
Серед артефактів з поховання германського князя, представлених у Штутгарті, можна побачити і елегантний ланцюжок для рогу для пиття, прикрашений емаллю в блакитних, червоних та зелених відтінках.
Відреставрувати цей експонат, повернувши йому першопочаткові барви, за словами Ебінґер, було складною роботою, яку все ж таки вдалося завершити упродовж кількох тижнів. "Чудово, що мені було можна продовжити роботу моїх українських колег", - каже вона і пояснює, що це дуже незвичайна ситуація. "Адже коли позичають іншим музеям експонати з-за кордону, тоді з ними нічого не можна робити. Тому це чудово, що мої українські колеги мені довірили цю роботу, і що я мала можливість за домовленістю і за допомогою віртуальних консультацій з ними проводити реставрацію цих робіт". За словами німецької реставраторки, це для неї велика відповідальність і велика честь.
На виставці у Штутгарті нині можна побачити не всі привезені з України експонати. "Ми відібрали насамперед речі, які пасують до тематики виставки, вказують на римські та германські зв'язки, насамперед ідеться про посуд, пояснює кураторка. Серед них, зокрема, два римських келихи, керамічний посуд, ситула - бронзове відро. Крім того, типово германські предмети, які клалися у поховання, - два роги для пиття.
На виставці представлено також фрагмент великої глиняної червонолакової посудини "terra siggilata" з орнаментами у вигляді сцен з античної міфології. "Це червона лакова кераміка, виконана у складній техніці декорації, де зображено Діоніса і сатирів. Аналогій до такого орнаменту ми поки що взагалі не знаємо. Ми навіть не знаємо де цю посудину могло бути виготовлено", - розповідає український науковець Ярослав Онищук. Унікальними, за його словами, є і два скляні кубки, адже скло в стародавні часи було на ціну золота, з них два є фактично цілими. "Є ще також третій, який погано зберігся, але є сподівання, що можливо його вдасться реставрувати",- припускає український археолог.
Подивитися українські експонати, а також багато інших стародавніх артефактів, знайдених у Німеччині та в інших країнах можна упродовж найближчих місяців, велика земельна виставка у Штутгарті триватиме до січня. Після того українські експонати знову потраплять у лабораторії реставраторів, де їх будуть готувати до наступної виставки, що відбудеться в Констанці 2025 року вже з іншою концепцією. На ній планується показати всі, привезені з Львівщини знахідки. Крім того, як очікується, там будуть експонувати всі три відомі у світі казани з головами чоловіків з типовими для свебів зачісками у вигляді вузла. Після того, 2026 року українські експонати мають повернутися в Україну. Директор історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігор Тимець сподівається, що згодом унікальні артефакти з України будуть виставлятися і в інших країнах Європи.
