Вас здивує: як у Радянському Союзі називали піонерок програмування

Зараз IT-індустрія асоціюється з престижем і високим заробітком, тоді як у Радянському Союзі жінки-програмісти мали навіть своє особливе прізвисько.

"Телеграф", посилаючись на OBOZ.UA розповість, як в СРСР називали жінок-програмувальниць.

Перші електронно-обчислювальні машини з'явилися в Радянському Союзі приблизно в 1950-х роках, що стало початком формування професії програміста. Нову галузь розвитку започаткувала перша атомна електростанція в Обнінську, яку ввели в експлуатацію в червні 1954 року. Для вирішення технічних питань було створено математичний відділ, у якому здебільшого працювали жінки.

Програмувальниці займалися надзвичайно складною інтелектуальною діяльністю: здійснювали численні обчислення, формулювали рівняння та виводили формули. Хоча кожна працювала самостійно, вони обмінювалися даними, що дозволяло значно прискорити процес роботи.

Розрахунки жінки проводили на електромеханічних обчислювальних машинах "Рейнметал" та "Мерседес". Ці молоді програмувальниці дійсно були першими фахівчинями в галузі програмування в СРСР.

Необхідно підкреслити, що у перші роки 1950-х офіційної назви для цієї професії ще не було, і жінки формально вважалися працівницями математичного відділу. Проте в народі їм дали досить незвичайне прізвисько - на вулицях їх часто називали "лохматушками".

У невеликому містечку Обнінськ з'явилися молоді, чарівні науковиці, випускниці московських освітніх закладів. У той час була на піку популярності зачіска "бабетта", яку в народі називали "гніздо" або "вулик". Основою зачіски було начісування: пасма волосся піднімалися на верхівку та вкладалися у пишний, щільний валик, на який закріплювалися інші пасма.

Жінкам старшого покоління тоді більш звично було зачісувати волосся у тугі гладкі зачіски або й взагалі носити хустку. Нова мода їх дивувала. Молодих програмувальниць почали поза очі називати "лохматушками" - свідчення про це можна знайти і в мемуарах іменитих академіків.

Зачіска "бабетта" вимагала стільки часу для укладки, що дівчата могли кілька днів не мити і не розчісувати волосся, за що й отримували специфічне прізвисько. З часом цей тренд відійшов у минуле, так само як і перше прізвисько радянських програмісток.

Раніше "Телеграф" розповідав, з якої причини в радянський період масово висаджували тополі.