"Українське село справжня казка. Вважаю, що багато хто в моїх творах знайде спогади про своє дитинство," -- висловилася художниця Нана Баркалая.
-- Українське село у вашій роботі казкове. Чому зобразили його саме таким?
Мене надихало бажання створити осередок затишку. Українське село — це місце, де завжди сяє яскраве сонце, розцвітають барвисті квіти, а дерева вкриваються зеленим листям. Тут на небі пливуть казкові хмари, а будинки виглядають так, як у старовинних українських легендах. Я впевнена, що багато хто зможе в моїх творах відчути атмосферу дитинства, коли ми сприймали світ через рожеві окуляри, мріяли про доросле життя та сподівалися на безтурботні дні. У картині "Українське село" (фото в заголовку — авторство моє) я зобразила ранню осінь, ніч.
-- Дуже гарна і робота "Осіння стежка".
-- Тут зображена пора, коли під ногами стає дедалі більше жовтого листя. Проте чимало його ще на деревах та кущах. Природа у очікуванні вальсу золотого листя.
У роботі я використала багато відтінків кольорів, проте, коли дивишся на неї, бачиш лише жовтий та блакитний. Подібний ефект можна спостерігати і у роботі "Осіння симфонія", яка створена у золотисто-лиловій палітрі. Тут зображені спекотні дні початку осені, коли тепло наповнює простір. Поля перетворюються на кольорові смуги. Вони наче сторінки з книги спогадів. У теплих кольорах краса та затишок. Вони спонукають нас зупинитися та насолоджуватися миттю життя.
Як був досягнутий ефект золотих полів у картині з такою ж назвою? Чи це золота тканина?
Ні, це не тканина з золотистим відтінком — звичайний щільний атлас молочного кольору з чорними абстрактними візерунками. Я вже чотири роки займаюся цим мистецтвом і продовжую досліджувати, спостерігати та робити нові відкриття для себе. Робота "Золоті поля", разом з кількома іншими, стала яскравим акцентом у колекції українського бізнесмена, який мав намір використовувати їх для оформлення свого готелю.
Яке значення має для вас осінній час?
Осінь для мене — це справжній подарунок від природи. Це час збору врожаю, коли природа розкриває свої золоті відтінки, повітря наповнене свіжістю, а настрій стає особливим. Ця пора року є моєю улюбленою. Нещодавно я створила картину під назвою "Помаранчевий настрій". Помаранчевий — це колір, що асоціюється з осіннім листям, гарбузами та квітучими чорнобривцями. Він також нагадує про заходи сонця, черепичні дахи і цегляні будівлі. Цей відтінок втілює життєрадісність і оптимізм.
Кожен твір мистецтва пробуджує у нас власні емоції та спогади. Наприклад, моя картина під назвою "Жовтневий день" викликає в мені образи прохолодного осіннього повітря, аромату вологого грунту та смаку гарбузової каші.
У кожному вашому проекті – казкові хатинки...
-- Дім -- це унікальна тема для кожної людини, адже він викликає в уяві відчуття комфорту та тепла.
Чи відбулись якісь нововведення в техніці артквілт у останній час?
На мою думку, кожен митецтво має свій унікальний стиль і постійно вдосконалює свої навички. Кожен обирає свій шлях у творчості, що, на мою думку, є найважливішим аспектом цього процесу.
-- Як вписати осінні картини у техніці артквілт в інтер'єр?
Кожен обирає на свій смак, враховуючи кольорову палітру інтер'єру та розміри приміщення. Деякі люди можуть насолоджуватися осінніми пейзажами протягом усього року, тоді як інші віддають перевагу сезонним експозиціям. Текстильні картини додають особливого затишку в дім. Іноді клієнти замовляють дві роботи в одному стилі, щоб оформити їх у вигляді диптиха. Багато в чому вибір залежить від характеристик простору, де будуть розташовані картини. Наразі набирає популярності стиль, що протистоїть мінімалізму – максималізм. Його шанувальники люблять наповнені стіни картинами, схожими на виставкові зали. У таких інтер'єрах часто присутні й інші мистецькі об'єкти, як-от статуетки чи вази.
Ознайомтеся з думкою майстрині Олесі Бархоленко: "Дерев'яні аксесуари прекрасно підкреслюють образ у будь-якому стилі".
Відомо, що в залежності від пори року інтер'єр наповнюється різними видами текстилю. Літні місяці зазвичай приносять легкі бавовняні покривала, тоді як осінь і зима вимагають тепліших матеріалів, таких як шерсть або оксамит. А ви використовуєте "сезонні" тканини у своїх осінніх проектах?
Вибір матеріалу не підпорядковується сезонним обмеженням. Я надаю перевагу тканинам, які гармонійно вписуються в загальну концепцію. У своїх зимових проектах іноді інтегрую мереживо, адже воно вражаюче відображає елегантність сніжинок та зимових узорів, покритих інеєм.
Чи застосовуєте у вашому артквілті бісер та дорогоцінні камені?
Ні, адже наразі не відчуваю необхідності в цьому.
Чи обробляєте ви тканини лаком або фарбою?
-- І цього не роблю. Якщо треба створити ефект блиску, підбираю тканину з блискітками. У моїх роботах є лише тканини та нитки, у цьому сенс техніки. Зараз з незвичних для мене фактур іноді додаю мереживо. Але зовсім трошки.
Що викликає у вас натхнення восени?
-- Свіже повітря, осінні фарби навколо. Природа -- найкраще джерело натхнення. Ліси, поля...
Які рекомендації можете дати щодо догляду за роботами в техніці артквілт?
-- Тканини не люблять впливу прямих сонячних променів, бо фарби, як відомо, можуть вигорати. Якщо текстиль забруднився, за необхідності його можна делікатно випрати вручну. Потім картину розкладають на рушнику, доки не висохне. Вона не втратить форму за рахунок шару утеплювачу.
Читайте також: "Слоненя -- символ удачі та процвітання", -- майстриня Тетяна Ребекевша
Чи можливо відновити картини, виконані в техніці артквілт, якщо виникне така потреба?
Вважаю, що відновити можна практично все — головне, щоб було бажання. Процес реставрації полягає в додаванні відсутніх або пошкоджених елементів зображення.
Нано, чим займаєтеся в даний момент?
Нова серія моїх робіт буде зимовою, і деякі з них я планую присвятити Різдву. Зараз активно працюю над цими картинами, адже святковий сезон вже близько, і мені потрібно встигнути доставити їх до поціновувачів у різні куточки України та світу. Різдвяні твори мають особливу енергетику: вони наповнені яскравими акцентами червоного та золотого кольорів.
Раніше "ФАКТАМ" про створення кольє-картин розповівдала дизайнерка прикрас Оксана Гольська.
Зображення з колекції Нани Баркалая