У президентських виборах у США намагалися вплинути три країни: аналіз головних загроз.
Згідно з висновками Офісу Директора національної розвідки США, головна загроза впливу на вибори походила з боку Китаю, Ірану та Росії.
Кожна з цих держав дотримувалась власної стратегії, які мали свої особливості. Усі вони активно використовували можливості генеративного штучного інтелекту для створення дезінформаційного контенту.
Крім того, використовувалися численні методи для маскування справжнього джерела цього контенту, який розповсюджувався через реальних людей, підроблені профілі в соціальних мережах, фальшиві вебсайти та інші аналогічні засоби.
Детальнішу інформацію про дії кожної з країн, активні дії Росії та прогнози щодо майбутнього розвитку ситуації можна знайти в моніторингу Центру стратегічних комунікацій.
ГОЛОВНІ ДЖЕРЕЛА ЗАГРОЗИ
Перші спроби Китаю вплинути на перебіг виборчих перегонів у США були зафіксовані ще навесні 2024 року. Так, у квітні було виявлено, що Пекін стоїть за створенням фейкових акаунтів у соціальних мережах, які поширювали конспірологічні теорії, роздмухували внутрішні конфлікти і критикували президента Джо Байдена.
Іранське хакерське угруповання APT42, пов'язане з Корпусом вартових ісламської революції ще у травні та червні зламало поштові скриньки 12 осіб, задіяних у передвиборчих кампаніях Джо Байдена і Дональда Трампа.
Російська впливова кампанія розпочалася ще в 2022 році. Інформаційні дії, спрямовані на підрив репутації президента Джо Байдена та Демократичної партії, стали невід'ємною частиною московських зусиль по дискредитації міжнародної підтримки України. З наближенням виборів Росія активізувала свою найбільш агресивну та широкомасштабну кампанію втручання у виборчий процес Сполучених Штатів.
ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЇ І ГОЛОВНІ НАРАТИВИ
Зусилля Китаю не були зосереджені на прямому впливі на результаті виборів. Суб'єкти інформаційного впливу Китаю намагалися посилити намагаючись змінити думку про Китай і посилити розбіжності в американському суспільстві щодо вживання наркотиків, імміграції, абортів тощо. У політичній площині Китай поширював наративи, спрямовані на дискредитацію демократичного устрою як такого. З наближенням виборів Китай зосередився на дискредитації окремих американських політиків, які займають жорстку позицію стосовно КНР.
Стратегія Ірану полягала переважно у розпалюванні недовіри до політичних інститутів США. Намагаючись посилити поляризацію в американському суспільстві, Іран обрав ключовою темою конфлікт між Ізраїлем і Сектором Газа.
Російська стратегія також передбачала спроби підірвати довіру до демократичних інститутів і виборчих процедур, а також загострення внутрішніх політичних суперечностей у Сполучених Штатах. Однак Росія активно підтримувала одного з кандидатів (Дональда Трампа) і вживала значних зусиль для дискредитації його конкурентів (Джо Байдена і Камали Гарріс).
Усі учасники втручання активно експлуатували потенціал генеративного штучного інтелекту для виробництва дезінформаційного матеріалу. Крім того, використовувалися різноманітні методи для маскування справжнього джерела цього контенту, який розповсюджувався через реальних людей, підроблені акаунти в соціальних мережах, фальшиві веб-сайти та інші канали.
МЕТОДИ ВПЛИВУ РОСІЇ НА ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС У США
За висновками Офісу Директора національної розвідки США, найбільшою загрозою щодо втручання у вибори було визначено Росію.
Цей висновок підкріплюється масштабами дезінформаційної кампанії, що здійснюється Росією, а також багатим спектром інструментів, які застосовуються в процесі її впровадження.
Щоб розповсюдити дезінформацію в Сполучених Штатах, Москва активно залучала американських впливових осіб, які передавали пропагандистські наративи та поширювали недостовірний контент з території країни.
До останніх можна віднести не лише окремих блогерів і активістів, а також медіаорганізацію Tenet Media, що регулярно розповсюджувала наративи, які підтримують Росію та є прихильними до Трампа.
Росія ініціювала масштабну міжнародну дезінформаційну кампанію під назвою "Doppelganger", яку очолив Сергій Кирієнко, керівник адміністрації президента Путіна. Реалізацією цієї кампанії займалися російські організації, такі як Агентство соціального проєктування (SDA), "Структура Національні технології" та "АНО Діалог". Основним методом кампанії стало розповсюдження неправдивої інформації через численні підроблені вебсайти, які копіювали дизайн відомих медіа, таких як Fox News та Washington Post.
Російська пропаганда активно створювала та розповсюджувала фальшиві текстові повідомлення, відео та аудіозаписи, які мали на меті дискредитацію Камали Харріс та її команди. Ці маніпуляції супроводжувалися поширенням конспірологічних теорій та контенту, що сприяв міжрасовому розбрату і іншим соціальним конфліктам у США. З наближенням виборів, російські пропагандистські зусилля зосередилися на коливних штатах, де виборці були розділені між підтримкою Дональда Трампа та Камали Харріс.
Також Росія вдалася до провокацій з метою прямо порушити виборчий процес. 5 листопада, в день голосування, десятки виборчих дільниць у кількох штатах отримали погрози про замінування. За висновками ФБР, принаймні частина таких повідомлень надійшли з Росії.
ВИСНОВКИ може бути перефразовано як "ПІДСУМКИ".
Незважаючи на завершення голосування, ризик зовнішнього втручання залишається актуальним. Китай, Іран і, зокрема, Росія можуть скористатися можливим успіхом Дональда Трампа для розпалювання конфліктів у США, спровокувавши протести, акції насильства та політичну кризу. Період підвищеної небезпеки триватиме до інавгурації нового президента США, яка запланована на 20 січня 2025 року.
Політика адміністрації США щодо України продовжуватиме бути однією з основних цілей російської дезінформації на американській території. Наразі немає жодних підстав вважати, що Москва зупинить свої антиукраїнські кампанії у 2025 році чи пізніше. Головна мета Кремля полягає в тому, щоб знизити довіру до України серед американців і підривати готовність США надавати військову допомогу Києву.
Враховуючи обсяги спроб Росії вплинути на американські вибори, можна прогнозувати, що Москва матиме намір продовжувати активну кампанію з дезінформації на максимальному рівні.
