Соціальна політика та права особистості

ЯК ПРОТИДІЮТЬ COVID-19 У РІЗНИХ КРАЇНАХ: урядові стратегії

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував аналітичну записку з аналізом світового досвіду у боротьбі з епідемією COVID-19 та мінімізацією її соціально-економічних наслідків. У сфері міжнародних відносин пандемія COVID-19 призведе до змін у глобальному лідерстві, ослаблення традиційних міжнародних інституцій та уповільнення інтеграційних процесів. Зросте значення держав із ефективними інституціями та традиційними механізмами регулювання, а також посилиться роль держав у суспільному житті і міжнародних відносинах. Однак криза також відкриває можливості для міжнародних інституцій, таких як МВФ, Світовий банк та Група семи, щоб продемонструвати ефективну реакцію, за умови надання значної допомоги, особливо бідним країнам. Основні виклики, пов'язані з пандемією, поставлять питання охорони здоров'я на перший план міжнародного порядку денного. Країни, які зможуть запропонувати ефективні рішення для мінімізації ризиків, отримають додаткові політичні можливості. Політичні рішення країн розділились на дві групи: перша - ізоляція хворих без загального карантину, друга - жорсткі заходи, включаючи карантин і обмеження пересувань. Більшість країн обрали другий варіант, що викликано як успіхами Китаю, так і панічними настроями та браком інших ефективних методів боротьби з пандемією. Проте жорсткі заходи мають високу економічну ціну і викликають сумніви щодо їх ефективності у середньостроковій перспективі, особливо якщо епідемія повернеться. Альтернативи жорстким заходам включають розробку вакцини, концепцію "колективного імунітету" або нові моделі суспільної організації життя і праці, такі як "віртуальна економіка" та "соціальне дистанціювання". Концепція "колективного імунітету" популярна серед деяких європейських країн, зокрема через заяви ВООЗ про низьку ефективність обмежувальних заходів. ВООЗ також наголошує на важливості дотримання гігієни. Проте навіть країни, які спочатку обрали м'який підхід, такі як Велика Британія та Нідерланди, поступово переходять до жорсткіших заходів. Важливим є досвід Південної Кореї, яка ефективно реагувала на пандемію, зокрема шляхом масового тестування населення і використання високих технологій для відстежування здоров'я громадян. Для України актуальним є розробка нових трудових норм для дистанційної роботи та отримання міжнародної фінансової допомоги, зокрема від МВФ і Світового банку. Коронавірус та заходи з його стримування матимуть значний негативний вплив на світову економіку, що вже підтверджується даними про падіння промислового виробництва та роздрібної торгівлі. Уряди розробляють масштабні пакети економічної допомоги, але їх ефективність залежатиме від впровадження нових моделей економічної організації. Україні необхідно адаптувати свою економічну модель до нових реалій через впровадження "віртуальної економіки" та електронних державних послуг, а також розпочати дискусію з усіма зацікавленими сторонами для визначення пріоритетних напрямів дій. Міжнародні фінансові інституції вже оголосили про виділення значних коштів на боротьбу з коронавірусом, проте ця допомога не змінить ситуацію кардинально. Важливо, що пандемія відкриває можливості для реструктуризації боргу України та отримання нових позик для боротьби з пандемією. Загалом, Україна має шанс перезавантажити свою економічну модель, зосередитися на новітніх галузях та запровадити "віртуальну економіку". Уряду необхідно швидко провести дискусію з усіма зацікавленими сторонами для визначення пріоритетних напрямів та планів дій, включаючи перехід до безготівкових розрахунків, запровадження нових санітарно-епідеміологічних норм, створення антикризового штабу та стимулювання корпоративно-соціальної відповідальності.