Підтримка українських підприємств: які шанси надає стратегія розвитку малого та середнього бізнесу – Delo.ua
Розпочата Росією повномасштабна війна проти України принесла численні труднощі для українського бізнесу, особливо для малих і середніх підприємств. Зменшення споживчого попиту, відсутність фінансових ресурсів, складнощі в логістиці, ушкодження майна та енергетична нестабільність — це лише частина перешкод, що стали на заваді розвитку підприємництва в умовах конфлікту.
Попри це українські підприємці не здалися, продемонструвавши феномен військової стійкості. Вони продовжили працювати та надавати якісні послуги, зберегли робочі місця й планують подальший розвиток. Багато хто перемістив компанії у безпечніші регіони, забезпечив психологічну підтримку працівникам і навіть залучився до волонтерської діяльності. Це стало джерелом об'єднання, зміцнюючи зв'язок між працівниками та керівництвом.
Малий і середній бізнес - це люди, які вірять у свою країну, її неминучу перемогу й готові попри все будувати свою справу вдома. Люди, завдяки яким наша економіка після падіння на майже 30% у перший рік повномасштабної війни, почала відновлюватися темпами, в які не вірили навіть оптимісти. 90% бізнесів від початку вторгнення вже знову працюють. І нині саме МСБ забезпечує 80% всіх робочих місць в країні.
Проте навіть феноменально стійким людям потрібна підтримка. Тож ми, як економічний блок Уряду спільно з Мінцифри, розробили Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва до 2027 року.
Часто виникають скарги з боку бізнесу щодо невизначеності подальших дій уряду. Унікальність Стратегії для МСП полягає в тому, що всі наші заходи детально викладені в цьому документі. Це надзвичайно практичний і зрозумілий матеріал з конкретними термінами виконання, реалізація якого отримає підтримку фінансування від міжнародних партнерів.
Ця стратегія - це "дорожня карта" розвитку українського бізнесу на найближчі чотири роки. Вона узгоджена з бізнесом і підтримана міжнародними партнерами. Врахований і регіональний аспект. У фінальному тексті ми намагалися врахувати позиції всіх зацікавлених сторін. Для цього провели зустрічі з представниками громадських організацій, бізнес-об'єднань, аналітичних центрів, обласних державних адміністрацій та міжнародних партнерів. Бо головне завдання Стратегії - створити умови для розвитку МСП й дати партнерам орієнтири, куди найкраще інвестувати як вже зараз, так і під час повоєнного відновлення.
Цей документ узгоджується з Планом для Ukraine Facility і служить його доповненням. Зокрема, він розкриває ключові напрямки розвитку економіки України, включаючи формування складних ланцюгів доданої вартості та підтримку переробної промисловості. Це є однією з умов, що містяться в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Тобто це комплексний документ зі стратегічним баченням розвитку малого і середнього бізнесу, який містить як аналітику проблем з якими стикаються підприємці, так і інструменти для їх розв'язання.
Першочерговою метою є реагування на основне запитання українських бізнесменів - відновлення та спрощення процесу ведення бізнесу. Серед найактуальніших вимог, які висловлює підприємницьке середовище, - це доступ до фінансових ресурсів та зменшення регуляторного навантаження. Щодо обох цих аспектів, ми маємо вже певні напрацювання.
Це, насамперед, ініціативи держави в контексті програми "Зроблено в Україні": доступні кредити за ставками 5-7-9, грантові програми, такі як "Власна справа", а також гранти для ветеранів та ветеранок, а також для підприємств переробної промисловості.
Із нових напрямків, де ми нині активно працюємо, - ширше залучення МСП до публічних закупівель, онлайн-інструменти для створення бізнес-планів, можливості для подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди внаслідок бойових дій, популяризація альтернативних джерел фінансування, таких як краудфандинг, факторинг, лізинг. Також у Стратегії пропонується запровадження та розвиток ринку зелених облігацій у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Ще одним важливим фінансовим стимулом є створення системи страхування від воєнних ризиків, включаючи законодавче регулювання цього питання. Забезпечити доступ МСП до наявних страхових можливостей від MIGA, DFC, іноземних та української ЕКА, а також впровадити нові.
Для покращення умов роботи малих та середніх підприємств (МСП) крім масштабних заходів з дерегуляції та реформування системи державного контролю у сфері підприємництва, а також забезпечення прозорості кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби, Стратегія передбачає впровадження нових інструментів. Це включає спрощення процедури банкрутства, підтримку підприємців у використанні "другого шансу" та створення інноваційних каналів комунікації з органами влади. Нещодавно була запущена онлайн-платформа єДозвіл, що дозволяє підприємцям отримувати ліцензії та дозволи в електронному форматі. Крім того, ми реалізували систему "Пульс" для збору відгуків від бізнесу щодо їхньої взаємодії з державними структурами.
Крім того, у стратегії передбачене запровадження регуляторної "пісочниці", коли компанії мають таку взаємодію із регулятором, що можуть, наприклад, безпечно тестувати інноваційні продукти, не очікуючи ліцензій. Це створить сприятливі умови для діяльності розробників штучного інтелекту.
Другою метою стратегії є підтримка інноваційного прогресу, цифрової трансформації та екологічного переходу. Саме завдяки технологічному розвитку та інноваціям українські підприємства зможуть швидше розвиватися та конкурувати на світових ринках, генерувати більшу додану вартість, вирішувати проблеми з нестачею кадрів, обмеженим доступом до капіталу і ресурсів, а також ефективно справлятися з викликами, що постають в умовах війни.
Цьому процесу сприятимуть бізнес-акселератори, інкубатори стартапів, галузеві кластери та наукові парки, а також реалізація концепції розумної спеціалізації (SMART-Specialisation, або S3), що позитивно вплине на розвиток регіонів. Цей підхід, який зародився та реалізується в рамках Європейського Союзу, передбачає інтеграцію наукових і інноваційних переваг конкретного регіону з потребами бізнесу. Це дозволяє максимально використати потенціал та підвищити конкурентоспроможність регіону.
Цифрова трансформація бізнес-процесів у малих та середніх підприємствах (МСП) сприятиме зниженню витрат, підвищенню ефективності роботи підприємств та забезпеченню покращеного досвіду для споживачів. Крім того, це важливий аспект кібербезпеки та відмови від використання російських програмних рішень. Наприклад, запровадження електронних рахунків (e-Invoicing) дозволить уникнути штрафних санкцій, спростить отримання податкових пільг та стане важливим кроком на шляху інтеграції України до Європейського Союзу, зміцнюючи її конкурентоспроможність на європейських ринках.
Зелена трансформація -- ще одна ціль стратегії. Це як впровадження екоіндустріальниих парків, побудованих за принципом циркулярної економіки, так і запуск онлайн-інструментів, щоб МСП могли самостійно проводити самооцінку свого вуглецевого сліду. Крім того, програми професійних енергоаудитів та субсидій допоможуть підвищити енергоефективність МСП.
Третя мета полягає у зміцненні людського капіталу та формуванні підприємницької культури. Внаслідок внутрішньої міграції та еміграції спеціалістів за кордон, підприємства зіткнулися з браком кадрів. За результатами опитувань, 58% бізнесів вважають це найбільшою проблемою.
Стратегія для малих і середніх підприємств (МСП) спрямована на вирішення цієї проблеми. Вона включає розвиток дуальної освіти, що дозволяє студентам отримувати практичний досвід на підприємствах під час навчання, а також реалізацію ініціатив, які підтримують українців, готових повернутися додому з-за меж країни.
Окрім цього, ми вже розпочали створення мережі центрів підтримки малого та середнього бізнесу "Зроблено в Україні" на основі Державної служби зайнятості. Впроваджуємо програми з навчання та перенавчання, включаючи Центри професійно-технічної освіти ДСЗ. Крім того, українці мають можливість отримати ваучер на навчання, що еквівалентно майже 30 тисячам гривень для здобуття обраної спеціальності. Існує безліч навчальних програм, як державного, так і спільного характеру з партнерами, зокрема школа для жінок-водіїв будівельної техніки.
Окрім цього, стратегічний план акцентує увагу на розвитку соціального та відповідального підприємництва. Це означає, що молоді люди, особи старше 50 років, жінки, ветерани, а також особи з інвалідністю та внутрішньо переміщені особи зможуть отримати сприятливі умови для започаткування власного бізнесу. Формування підприємницької культури стане важливим чинником для зміцнення економічних можливостей країни. Адже новостворені підприємства забезпечать нові робочі місця та поповнять державний бюджет.
Четверта мета полягає в підвищенні конкурентної спроможності та розширенні експортних можливостей. Це також є складовою політики "Вироблено в Україні".
Товари з України, особливо ті, що виготовляються малими та середніми підприємствами, повинні бути представлені на прилавках закордонних магазинів. Для цього існують можливості, які надає Експортно-кредитне агентство. Ми активно ведемо перемовини щодо торгових угод з партнерами, щоб забезпечити нашим підприємцям найширший доступ до міжнародних ринків.
Ми також сподіваємося на укладення Угоди щодо оцінки відповідності та прийнятності промислових товарів (ACAA), яка отримала назву "промисловий безвіз".
У рамках реалізації Стратегії передбачено партнерство з мережею Enterprise Europe Network, програмою Erasmus for Young Entrepreneurs, європейськими кластерами, а також популярними платформами Etsy та Amazon, що дозволить розширити діяльність ЕКА.
Завдяки впровадженню Стратегії, в Україні очікуються значні покращення в найближчі чотири роки:
Розвиток підприємництва: Обсяги продажів малих та середніх підприємств мають зрости на 33%, досягнувши 10,65 трильйона гривень. При цьому частка МСП в економічному просторі також підвищиться, становлячи 74% від загальної доданої вартості.
Покращення бізнес-середовища: Індекс економічної свободи, який оцінює простоту ведення підприємництва, повинен підвищитися на 14 пунктів, досягнувши показника 75 і більше з 100.
Фінансова стабільність: Необхідно зменшити частку проблемних кредитів для малих та середніх підприємств на 20%. Крім того, кількість компаній, які відчувають нестачу капіталу, має знизитися до 10%.
Інновації та наукові дослідження: Очікується, що внесок наукових розробок у валовий внутрішній продукт збільшиться, а кількість підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, практично подвоїться, досягнувши 4500. Україна має можливість піднятися в Global Innovation Index до 47 місця, поліпшивши свої позиції на 10 пунктів.
Експорт та довкілля: Кількість експортерів зросте до понад 35 тисяч, а обсяги експорту досягнуть 60 мільярдів євро, з яких 35 мільярдів євро буде спрямовано до ЄС. Крім того, збільшиться рівень переробки відходів, а безробіття знизиться до 11%.
