Это то, что мы можем предложить миру. Как система "Дельта" способствует ведению боевых действий с использованием технологий 21-го века.
Цієї весни на одній з фронтових ліній російські війська почали обстрілювати українські позиції з радянської самохідної мінометної установки 2С4 "Тюльпан". Ця зброя відома своєю вражаючою потужністю, здатною вражати протибункерними снарядами і навіть вести вогонь тактичними ядерними боєприпасами з невеликою потужністю. Радянський Союз використовував "Тюльпани" під час вторгнення в Афганістан, а Російська Федерація застосовувала їх у Другій чеченській війні, в Сирії та, починаючи з 2014 року, у російсько-українському конфлікті.
- Це була конкретна операція під кодовою назвою "Тюльпан". Наші суміжники подали запит, зазначивши, що ситуація з ним стає критичною і призводить до значних втрат, - розповідає начальник штабу одного з підрозділів БПЛА Артем Бєлєнков.
І тоді він разом із товаришами по зброї розпочав полювання на ворожий міномет.
Аеророзвідники, як із підрозділу Бєлєнкова, так і з інших частин, неодноразово помічали цей "Тюльпан", але не встигали його знищити. Роботу самохідної гаубиці також фіксували контрбатарейні радари. Використовуючи ці дані, військові намагалися визначити місця її можливих укриттів, а також основні та резервні вогневі позиції.
Кілька ночей вони пильнували місця, де міг з'явитися цей "Тюльпан". Двічі вирушали до точки, звідки він, за чутками, діяв, але його там вже не знаходили.
З'ясувалося, що бог війни прихильний до трійок. На третій спробі дрон зміг дістатися до самохідної установки та скинути на неї боєприпас. "Тюльпан" розцвів, розпускаючись вогняними пелюстками в нічному небі.
- Це стало можливим завдяки інструменту, який дозволяє нам обмінюватися інформацією на одній платформі, отримувати дані від колег, технічних розвідних засобів і власних систем. Це сприяє швидкому розповсюдженню інформації та оперативному прийняттю управлінських рішень, - пояснює Бєлєнков.
Цей інструмент відомий як система ситуаційної обізнаності під назвою "Дельта" (DELTA).
Знищення російського "Тюльпана" є лише однією з багатьох перемог, досягнутих завдяки системі. Міністерство оборони оцінює, що вартість знищених за допомогою "Дельти" російських кораблів, зенітно-ракетних комплексів, радіолокаційних станцій та іншої стратегічної техніки становить $15 мільярдів. Найвідомішим об'єктом, ліквідованим за допомогою "Дельти", став крейсер "Москва".
Робота над системою ситуаційної обізнаності була розпочата ще у 2015 році. У 2018 році Міністерство оборони уклало угоду на технічне завдання для створення програмного забезпечення "Дельта". У лютому 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення, що сили безпеки та оборони України можуть використовувати цю систему за необхідності.
Влітку цього року відбулася визначна подія для розвитку "Дельти" — система успішно пройшла перевірку інформаційної безпеки, яка підтвердила відповідність її комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) міжнародним стандартам. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив: "Це перший випадок в історії України, коли військова система отримала сертифікацію за стандартами, прийнятими в країнах НАТО".
26 серпня його відомство повідомило, що після ухвалення рішення на ставці Верховного Головнокомандувача, система була введена в експлуатацію для всіх підрозділів сектора безпеки і оборони України.
Міністерство оборони повідомило, що військові щомісяця додають на карту "Дельти" близько 600 тисяч нових об'єктів. З отриманням КСЗІ і введенням міток у дію, очікується збільшення кількості користувачів карти. Ця сертифікація усуває один з головних аргументів противників бойової системи - сумніви в її безпечності. Водночас використання "Дельти" не є обов'язковим, і її подальший розвиток залежить від зацікавленості командирів.
В чому полягає суть системи "Дельта", як вона здатна підтримати військових на різних рівнях, звідки отримує дані та кому передає – дізнайтеся в статті Української Правди.
Навіть після побіжного ознайомлення з "Дельтою" залишається враження, що це найяскравіший приклад того, як може виглядати війна у 21 столітті.
В першу чергу "Дельта" - це розвинена і захищена електронна мапа. Уявіть собі гуглівську, на якій замість звичних вам вулиць будуть стрічки ворожих окопів, а замість мітки улюбленого кафе - російський танк.
На карті Google доступні позначки, натиснувши на які, ви маєте можливість переглянути, наприклад, усі ресторани, музеї, готелі чи аптеки поблизу. У "Дельті" інформація фільтрується схожим чином, використовуючи шари, кількість яких досить значна.
Наприклад, на цій карті можна знайти інформацію про розташування ворожих протитанкових загороджень типу "зуби дракона", місця прокладання окопів або організації спостережних пунктів. Тут також можна дізнатися, яка техніка противника була помічена на цікавій вам ділянці за останні години, день або три, і де виявлено скупчення російських військ. Карта надає детальну географічну інформацію про необхідну вам місцевість. Вона також показує квадрати, на яких розташовані реб-станції ворога, що можуть бути небезпечними для українських БПЛА, а також де саме в даний момент знаходяться українські дрони. І це лише невелика частина можливостей системи "Дельта".
Зображення Програма
Дельту можна використовувати не лише на стаціонарних комп'ютерах, а й на мобільних пристроях, таких як телефони та планшети.
Світлину люб'язно надав Центр інновацій Міністерства оборони.
Як вона отримує інформацію?
Існує кілька джерел інформації. Серед них аеророзвідники, що обстежили місцевість та позначили ймовірні цілі на карті. Також використовуються знімки з супутників. Інформація, отримана з радарів та сенсорів, обробляється операторами і заноситься до системи. Додатково, звичайні громадяни надають відомості через чат-боти, які проходять подальшу перевірку.
"Дельта" надає можливість перенестися в минуле та дізнатися, що відбувалося на певній ділянці фронту в обраний день. Мапа показує, хто саме зробив позначку — побачивши на екрані ворожий танк, користувач може зв'язатися з конкретною особою, яка залишила цю мітку, та отримати необхідні відомості.
Люди, які працюють з нею, не просто спостерігають за навколишніми подіями, вони охоплюють всю оперативну глибину конфлікту, – розповідає розвідник Андрій з позивним "Дор", який активно співпрацює з цією системою. – Насправді, в "Дельті" зараз зібрана вся інформація про супротивника в цілому. Вона постійно оновлюється й дозволяє нам бачити ситуацію на полі бою під різними ракурсами, від окопів до армійських корпусів, у майже реальному часі.
Головне обмеження при цьому - рівні доступу. Військовослужбовець отримує доступ тільки до тих шарів, що повʼязані з його завданням, тільки на тій ділянці, де він працює, і лише після того, як його командир підтвердить, що бійцю ця інформація необхідна для роботи. Якщо боєць захоче зробити скріншот екрану, щоб передати цю інформацію ще комусь, то на самій мапі є водяні знаки з позначкою конкретного користувача, за допомогою яких завжди можна встановити джерело витоку.
Дор не раз був свідком, як під час ротації військових бригада, що заїжджала на нове для себе місце, не отримувала детальних даних про противника від попередників і тому намагалася дізнатися про лінію бойового зіткнення з ворогом через DeepState - відкриту мапу, на якій зображена вчорашня лінія фронту. Хоча всю необхідну їм інформацію про противника вони могли знайти в "Дельті".
Аналогічно, спільне використання системи унеможливило б ситуацію, коли два сусідні підрозділи відправляють свої БПЛА для спостереження за однією і тією ж територією лише через відсутність обміну інформацією. У той час як інші ділянки фронту, на які можна було б направити вільний "Мавік", залишаються без нагляду.
- Використовуючи "Дельту", ви починаєте спілкуватися з суміжниками; на своєму горизонтальному рівні краще розумієте бойовий простір і допомагаєте один одному, - каже Дор. - Я був свідком подій, коли підрозділи однієї бригади спокійно брали артилерію сусіднього підрозділу для відпрацювання по своїх цілях, тому що це було у спільних інтересах. І при цьому вони не погоджували це зі старшим начальником, не дзвонили в ОСУВ і не казали: "Дайте нам три гаубиці".
Це ще не стало загальноприйнятим. Це поки що не є стандартною практикою. Проте саме до цього ми прямуємо.
"Дельта" - це значно більше, ніж просто мапа. Для багатьох користувачів мапа є лише одним із додаткових інструментів. "Дельта" тепер представляє собою цілу екосистему.
Звісно! Ось унікалізований текст: У цій системі доступний спеціалізований сервіс для потокової передачі відео з дронів та стаціонарних камер. Присутній захищений чат, де можуть збиратися артилерист, коригувальник та оператор дрона - усі вони верифіковані користувачі - для планування операцій. Також є захищене хмарне сховище файлів.
Існує інструмент під назвою Mission Control, відомий також як матриця синхронізації, що зовні схожа на таблицю в Excel. Однак у цій таблиці рядки представляють ресурси підрозділу, а стовпчики - часові проміжки виконання завдань. Таким чином, командир може відкрити цей інструмент і дізнатися, наприклад, де і коли будуть використовуватися дрони.
Як усі ці елементи можуть взаємодіяти один з одним?
- Наприклад, розвідник аналізує дані, що надходять на карту з сенсора, і виявляє в зоні своєї відповідальності ворожий РЕБ, - як практично виглядає робота з "Дельтою", пояснює її архітектор Артем Мартиненко. - Він знає, що в плані командира системи РЕБ позначені як пріоритетні цілі. Тоді він обробляє наявну інформацію щодо цього об'єкта.
Далі він розуміє, що наявних даних недостатньо і треба якимось чином здійснити дорозвідку. Тоді ця робота переміщається в матрицю синхронізації, де черговий (по роботі) з БПЛА планує на конкретний час обліт у вказаній точці.
Під час обльоту в іншому модулі починається пряма трансляція з цієї безпілотної системи. Якщо під час польоту або по прибуттю на місце виявлено цілі, і є можливість їх знищення за допомогою артилерії чи FPV-дронів, то це відбувається негайно. Це демонструє, як різні компоненти можуть взаємодіяти для виконання одного циклу.
Сила "Дельти" полягає в її здатності виступати як потужна інтеграційна платформа. Вона може підключатися до різноманітних систем і обмінюватися з ними даними. Це можуть бути різні види озброєння чи радарні системи, що є особливо корисним для взаємодії з "розумною" технікою, яку Україна отримує від союзників. Вона також може інтегруватися з іншими бойовими системами, такими як широко використовувана "Кропива".
"Кропива" набула популярності ще до "Дельти" і розповсюджувалася не через командні накази, а завдяки горизонтальній передачі між самими військовими, які потребували подібного інструменту. Спочатку вона завоювала симпатії артилеристів, а згодом привернула увагу аеророзвідників та піхотинців.
Військовослужбовиця з позивним "Покемон", яка займається розвідувально-інформаційною діяльністю на сході України, наголошує, що ці системи можуть співіснувати гармонійно. На її думку, "Дельта" найбільш ефективна на рівні командування бригад і батальйонів, тоді як "Кропива" довела свою зручність і ефективність серед нижчих підрозділів.
Зображення: Цифрова карта
Кількість місій БПЛА, запланованих за допомогою "Дельти", може бути близько 100 тисяч, підрахували в Міноборони Світлину люб'язно надав Центр інновацій Міністерства оборони.
Заступниця міністра оборони України Катерина Чорногоренко висловила сподівання, що "отримання КСЗІ" суттєво прискорить інтеграцію "Дельти" у збройні сили.
- Ми повинні забезпечити, щоб кожен військовослужбовець, особливо ті, хто виконує бойові завдання та операції на передовій, мали доступ до системи, вміли її розгорнути, знали, як нею користуватися та які переваги вона надає, - зазначив Чорногоренко.
Проте він наголошує: разом із системою необхідно запровадити процес ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition and Reconnaissance, що в перекладі означає розвідка, спостереження, цілевказання та рекогностування). Це концепція ведення війни НАТО, яка базується на зборі інформації, її первинній обробці, аналізі, пріоритезації та швидкій передачі користувачам. Накопиченням інформації та її передачею військовим займаються ситуаційні центри ISTAR.
- Процеси ISTAR повинні стати повсякденною практикою у наших збройних силах, - наголошує Чорногоренко. - Це значно скоротить kill chain - час від виявлення до ураження цілі. Завдяки цьому ми зможемо швидше завдавати ударів по ворогу, а також бути більш маневреними та гнучкими.
Одного разу до рук керівника Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони Марата Утюшева потрапив звіт, підготовлений американськими військовими наприкінці 80-х - на початку 90-х років на основі власного експерименту. Звичайній механізованій бригаді доручили виконати завдання традиційним для них способом. Потім дали аналогічне завдання, але цього разу бригада мала виконати його мережецентричним методом, об'єднавши управління, розвідку та сили ураження в єдину інформаційну мережу.
У цьому огляді дослідники поділилися своїми спостереженнями після порівняння результатів. Виявилося, що за окремими критеріями продуктивність бригади, яка застосувала новий підхід, зросла в 30 разів.
Цей аргумент Утюшев наводить, щоб підкреслити особливість мережецентричної війни, що націлена на досягнення інформаційної переваги через об'єднання військових об'єктів у сітку. Інший його аргумент - що поєднання в єдиній мережі джерел інформації, органів управління та засобів ураження географічно розосереджених військових частин і підрозділів закладено в Стратегію воєнної безпеки України ще в 2021 році.
Проте очільник Центру інновацій сам визнає: якщо Стратегія і лояльна до "Дельти" і інших бойових інформаційних систем, то інші важливі для військових нормативні акти - ні. І командир, каже Утюшев, іноді вимушений обирати: дотримуватися вимог бойового статуту, що не встигає за розвитком технологій в армії, або діяти ефективно, за правилами мережецентричної війни. Але в останньому випадку він ризикує привернути увагу правоохоронців, які спитають: а чому накази давались не згідно з установчими армійськими документами.
Знімок від Служб Безпеки
Компанія "Delta" часто стає мішенню для кібератак. Одна з наймасштабніших атак включала 4 мільярди запитів за всього кілька годин.
Світлину люб'язно надав Центр інновацій Міністерства оборони.
Військова з позивним "Покемон" має більш радикальні погляди.
- Вся нормативна база, яка управляє і внормовує роботу інформаційних телекомунікаційних систем в ЗСУ, морально застаріла, - впевнена вона. - Застаріла навіть на початок АТО, не те, що на повномасштабну. Потрібно не просто поправити окремий закон, чи нормативку, чи підзаконний акт, чи якісь внутрішні накази ЗСУ - вона потребує докорінного переосмислення.
Щоденно ми застосовуємо велику кількість технологій, нових систем і нових видів озброєння. Не можна регулювати їх застосування старими нормативно-правовими актами, які зʼявилися, коли всього цього не було.
Марат Утюшев, перефразовуючи героїв Александра Дюма, говорить про єдиний інформаційний простір як про концепцію "один з усіма і всі з одним".
Насправді, серед військових немає одностайності щодо "Дельти". Сам Утюшев зазначає, що стикається з опором при спробах впровадити та поширити цю технологію.
- Управління "Дельтою" здійснює Міністерство оборони через Центр інновацій, - зазначає він. - Ми, як військові, створили систему для наших військових потреб. Бойова система розміщена у хмарі, що є унікальним у світі. Ми впроваджуємо інновації на всіх рівнях - від архітектури до методів використання. Це викликає занепокоєння: "Що це вони собі дозволяють?".
У цьому зануренні в хмарні технології та залежності від інтернет-з'єднання критики "Дельти" вбачають її вразливість. Системи, розгорнуті через захищені кабелі, здаються їм більш надійними.
Військовий Артем Бєлєнков розділяє дельтоскептиків на тих, хто боїться конкуренції, і тих, хто не сприймає нововведень.
Перші - це представники інших інформаційних продуктів, які розроблялися в ЗСУ, або департаментів, які відповідали за цифровізацію і зацікавлені в тому, щоб саме свій продукт зробити масовим для Збройних сил.
Щодо других, то займаючись до великої війни інноваціями в сільському господарстві, Бєлєнков нерідко стикався з консерваторами, що не сприймали всього нового. А особливо, якщо користуванню цим новим ще потрібно навчатися.
Розвідник Андрій "Дор", для якого "Дельта" вже невіддільна частина життя, може навчити ефективно користуватися системою за пару годин.
Зараз менше залишків радянського стилю, - пояснює він своє захоплення методологією "Дельта". - Зростає кількість горизонтальних рішень, і зменшується цей вертикальний потік наказів, що звалюється на конкретного військового.
По-друге, процес цифровізації незворотній, він повністю відображає той, що відбувається в цивільному житті. Людина без телефону зараз - це фрік. Штаб без цифрової мапи - це не штаб, це жарт.
