Де Україна знайде фінансування та як планує використовувати кошти у 2025 році: огляд проєкту державного бюджету.

Ввечері 13 вересня уряд погодив головний кошторис, за яким країна буде жити у 2025 році. Документ винесли на розгляд Верховної Ради саме тоді, коли депутати розглядають зміни до бюджету на поточний рік. Його видатки мають збільшити одразу на пів трильйона гривень, аби держава могла профінансувати бойові виплати солдатам за серпень та наступні місяці.

У звичайний час "помилка" у бюджеті на пів трильйона гривень могла б стати серйозною причиною для відставки не лише міністра фінансів, але й усієї урядової команди. Однак у контексті великої війни зміни в бюджеті на кілька сотень мільярдів гривень стали звичним явищем.

Цілком ймовірно, що подібні корективи чекають і на бюджет 2025 року, причому ще на стадії його розгляду в парламенті.

Ключові показники

Кожен фінансовий план, розроблений Міністерством фінансів, базується на макроекономічному прогнозі, підготовленому Міністерством економіки. Це важливо, оскільки для оцінки потенційних податкових надходжень необхідно враховувати курс валют, інфляційні показники та темпи економічного розвитку.

Так, у 2025 році уряд очікує, що ВВП України зросте на 2,7% (у 2024 році очікується зростання на 3,5%). Інфляція за підсумками наступного року становитиме 9,5% (7,9% цьогоріч), а середня зарплата зросте з 20581 грн до 24389 грн на місяць. При цьому безробіття скоротиться з 18,2% до 17,7%.

Прогнозується, що середній курс долара в 2025 році становитиме приблизно 45 гривень.

Головні соціальні параметри в бюджеті уряд вирішив не змінювати:

* базова заробітна плата становить 8000 гривень;

* загальний прожитковий мінімум складає 2920 гривень.

* мінімальний рівень життя (для осіб працездатного віку) - 3028 грн;

* Мінімальний рівень життя (для осіб з втраченими трудовими здібностями) становить 2361 гривню.

Уряд також заклав у бюджет на 2025 рік положення про "спеціальні" прожиткові мінімуми. Серед них - мінімум, що використовується для встановлення зарплати суддів та державних службовців (2102 грн), а також мінімум, який застосовується для розрахунку компенсацій пенсіонерам, які виграли суди проти держави щодо доплат за проживання в зоні Чорнобиля (1600 грн).

Згідно з прогнозами, доходи бюджету досягнуть 2,336 трлн грн, що означає збільшення на 192 млрд грн або 9% у порівнянні з запланованими показниками на 2024 рік. Основну частину цього приросту становитимуть надходження від прямих податків, які виростуть на 179,8 млрд грн. Зокрема, податки на доходи фізичних осіб повинні підвищитися на 158 млрд грн, а надходження від податку на прибуток зростуть на 21,8 млрд грн.

Можливо, цей приріст доходів пов'язаний з новим законопроектом, який ще не отримав схвалення від Ради, що пропонує підвищення податків, зокрема, збільшення військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб.

Попри те, що даний законопроєкт не ухвалили навіть у першому читанні, Мінфін все одно розрахував показники доходів на підставі закладених у ньому нових ставок податків. Також у 2025 році до державного бюджету продовжуватиме надходити ПДФО із доходів військовослужбовців.

Окрім того, уряд планує збільшити надходження від податку на додану вартість (ПДВ) на товари та послуги, вироблені в Україні, з 289,1 млрд грн до 318 млрд грн, а також на імпортовані товари та послуги - з 498,9 млрд грн до 593,8 млрд грн.

Від Нацбанку до бюджету у 2025 році має надійти 63,9 млрд грн, що значно перевищує цьогорічні (38,64 млрд грн).

У 2025 році прогнозується, що дефіцит державного бюджету становитиме 19,4% від валового внутрішнього продукту, що еквівалентно 1,546 трильйона гривень.

Покривати його планують переважно з зовнішніх джерел. Від партнерів Україна очікує отримати 1,658 трлн грн, з яких витратить 129,39 млрд грн на погашення зовнішнього боргу, а відтак "чисте" зовнішнє фінансування становитиме 1,529 трлн грн.

У планах уряду залучити на внутрішньому ринку 579,2 млрд грн, при цьому значна частина цих коштів, а саме 561,9 млрд грн, буде використана для погашення раніше випущених облігацій. Чисте залучення складе 17,2 млрд грн.

Уряд прогнозує, що на виплату відсотків по зовнішньому боргу буде витрачено 203,5 мільярда гривень, а за внутрішнім боргом - 277,33 мільярда гривень. Таким чином, загальні витрати складуть 480,8 мільярда гривень.

На що будуть спрямовані фінансові ресурси.

Перед тим, як аналізувати, що саме уряд пропонує змінити у видатках 2025 року, варто підкреслити, що порівнювати їх з цифрами 2024 року не зовсім коректно. Річ у тім, що у Раді ще розглядають законопроєкт, який має збільшити цьогорічні видатки на 500 млрд грн, більшість з яких піде на фінансування сектору безпеки та оборони.

Оборона

Як і в попередні три роки, основна частина фінансування знову призначена для оборони. Загальна сума становитиме 2,2 трильйони гривень, що дорівнює 26,3% від валового внутрішнього продукту. Як зазвичай, значна частина цих коштів буде перерозподілена через бюджет Міністерства оборони.

Очікується, що видатки безпосередньо Міноборони у 2025 році становитимуть 1,57 трлн грн. Ця сума перевищує поточний план витрат відомства, але урахуванням майбутніх змін до бюджету, видатки на Міноборони у 2025 році зменшаться на 250 млрд грн.

У цьому немає нічого незвичайного: уряд вже закладав менші витрати на оборону під час формування бюджетів на 2023 і 2024 роки. Скорочення прогнозованих витрат не означає, що держава має намір знижувати фінансування збройних сил або що влада розраховує на завершення конфлікту до кінця 2025 року.

Цей факт лише підтверджує, що в цьому році, як і в попередні, уряд виділяє на оборонні потреби таку суму, яку дозволяє прогнозований обсяг доходів. Тому не виключено, що у випадку затвердження бюджету в нинішньому варіанті, Верховна Рада ще вноситиме зміни до фінансового плану на кілька мільярдів під час наступного року. Врешті-решт, це те, що парламент робив у попередні роки і продовжує робити у 2024-му.

Варто зазначити, що в проекті бюджету на оборону передбачається подальше зменшення витрат на придбання та оновлення військової техніки – з 656,7 млрд грн до 487,7 млрд грн. Водночас, фінансування для забезпечення Збройних сил України (включаючи виплати військовослужбовцям) зросте з запланованих на цей рік 806,3 млрд грн до більш ніж 1 трлн грн.

Витрати інших оборонних структур у 2025 році планується встановити практично на тому ж рівні, що й у поточному році. Зокрема, для Служби безпеки України передбачено 41,7 млрд грн, що відповідає цьогорічному бюджету. У той же час, фінансування Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) буде зменшено з 30,7 млрд грн до 24,8 млрд грн.

Суттєво зросте бюджет МВС, до якого відноситься Держприкордонна служба та Національна гвардія. У 2025 році уряд очікує витратити на це відомство 438,2 млрд грн у порівнянні з 351,8 млрд грн, закладених у плані на поточний рік. Щоправда, якщо порівнювати бюджет МВС на 2025 рік з фактичними видатками 2023 року, то вони залишаться майже незмінними - зростання становитиме лише близько 10 млрд грн.

Навчання та благополуччя

Заплановані витрати на освіту у 2025 році складуть 167 мільярдів гривень, що є менше, ніж у 2024 році, коли ця сума становитиме майже 175 мільярдів гривень. Найбільша частина цих коштів, а саме понад 103 мільярди гривень, буде спрямована на заробітну плату вчителів.

Одночасно уряд планує впровадити у 2025 році кілька нових програм. Зокрема, передбачено виділити 2,9 мільярда гривень для організації харчування учнів початкових класів, а також 305 мільйонів гривень на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зберігаючи рівень фінансування, як у 2024 році.

На відновлення зруйнованих та пошкоджених внаслідок війни освітніх закладів уряд закладає 323,9 млн грн. Ще 37,4 млн грн витратять в межах програми Школи Супергероїв - це освіта дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні. А 150 млн грн піде на навчання педагогів методам викладання Нової української школи.

Додатково, планується виділити 12,6 мільйона гривень на надання освітніх послуг для дітей, що знаходяться за межами країни.

У 2025 році заплановано підвищити фінансування охорони здоров'я на 7 мільярдів гривень, довівши загальну суму до 214 мільярдів гривень. З цієї суми 175 мільярдів гривень буде виділено для реалізації програми медичних гарантій.

У фінансовому плані на 2025 рік заплановано виділити 11,75 мільярда гривень на придбання лікарських засобів для терапії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкологічних захворювань, рідкісних орфанних хвороб та серцево-судинних недуг.

На медичні послуги для захисників буде виділено 939,1 мільйона гривень, які покриють витрати на зубопротезування, а також на процедури зі збору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин.

Соціальна сфера

У бюджеті на 2025 рік соціальні витрати зменшаться на 50 мільярдів гривень, складавши 420,6 мільярдів гривень. Як зазвичай, значна частина цих коштів буде спрямована на підтримку Пенсійного фонду, що становитиме 280,2 мільярдів гривень.

Другим за величиною напрямком витрат є програма соціального захисту осіб, які опинилися в важких життєвих умовах. Наступного року на цю ініціативу планують виділити 80,8 мільярда гривень.

Зменшення витрат на соціальний захист може бути обумовлене тим, що у 2024 році в бюджеті передбачено трохи більші фінансові ресурси для цієї сфери, ніж буде витрачено насправді. Тому в законопроєкті про зміни до державного бюджету на цей рік планується зменшення окремих соціальних витрат.

На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 мільйона домогосподарств. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту про держбюджет, такий обсяг отримувачів прораховано за підсумками підвищення адресності виплати субсидій та припинення цих виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях.

Видатки на фінансування заходів ветеранської політики у наступному році планують суттєво скоротити: з 13 млрд грн у 2024 році до майже 6 млрд грн. Щоправда, цього року Міністерство у справах ветеранів не поспішає освоювати свій бюджет і станом на липень встигло використати лише 3,4 млрд грн.

Економічний прогрес та будівництво інфраструктури

В умовах бюджетного дефіциту уряд передбачив на 2025 рік значно знижене фінансування для підтримки підприємництва.

Зокрема, у бюджеті на наступний рік було скасовано ряд програм підтримки, які фінансувалися Міністерством економіки. Серед них: програма компенсації витрат на сільськогосподарську техніку, для якої у 2024 році планувалося виділити 1 млрд грн, ініціатива з державного стимулювання створення індустріальних парків (також 1 млрд грн), а також програма підтримки внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію, більш відома як Національний кешбек, для якої передбачалося 3 млрд грн.

У той же час уряд продовжить фінансування програми грантів для започаткування бізнесу (1,37 млрд грн), зменшить бюджет на компенсацію витрат на гуманітарне розмінування до 1 млрд грн (зниження втричі) та збережеться обсяг видатків на Фонд розвитку підприємництва, через який реалізується програма "5-7-9" (передбачено 18 млрд грн, як і в цьому році).

У 2025 році планується виділити близько 3 мільярдів гривень на фінансування інноваційних оборонних проєктів в рамках кластера BRAVE1. Для 2024 року урядом була запланована вдвічі менша сума.

У наступному бюджеті також буде продовжено фінансування Дорожнього фонду, на який планується виділити 43,2 млрд грн. Проте варто зазначити, що понад половина цієї суми, а саме 24,35 млрд грн, піде на погашення боргів колишнього "Укравтодору", що зараз відомий як Агентство відновлення.

Фінансовий план для незвичних виборів

В Україні вже протягом трьох років функціонують фактично два різні бюджети. Перший з них — це бюджет війни. Він складається з витрат, які можна покривати лише за рахунок тих коштів, що уряд отримує всередині країни через податки, дивіденди від державних підприємств, внутрішні запозичення та доходи від приватизації.

Другий бюджет є цивільним і охоплює всі витрати, які не пов'язані з військовими діями. Сюди входять сфери освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, культури, інфраструктури та інші. Фінансування цих програм забезпечується за рахунок коштів, отриманих від міжнародних партнерів.

Завдяки цій двоїстій природі бюджету, у держави практично немає можливостей для коригування дій, якщо фінансовий рік відхиляється від запланованих показників.

Так сталося й цього року, коли уряду довелося витрачати кошти на придбання озброєння та боєприпасів, які він очікував отримати від США, поки Конгрес затягував розгляд питання про ухвалення оборонного пакета на 61 млрд дол. Як наслідок, на початку року держава використовувала на купівлю зброї кошти, які планувала витратити на виплати військовим наприкінці року.

Проте вартість війни для держави щороку збільшується, оскільки зростають вимоги до техніки та боєприпасів. Кількість військовослужбовців також збільшується, що веде до підвищення витрат на їхнє фінансування, забезпечення формою, їжею тощо. На жаль, разом із цим зростає кількість поранених і загиблих, що, у свою чергу, призводить до збільшення витрат на відповідні компенсації.

Раніше фінансування додаткових потреб здійснювалося без прийняття непопулярних рішень. Наприклад, у 2022 році Національний банк надав уряду кредит у розмірі 400 млрд грн. У 2023 році фінансування додаткових потреб стало можливим завдяки рішенню про вилучення податку на доходи фізичних осіб, які отримують військовослужбовці, з місцевих бюджетів. Окрім того, парламент вирішив "заднім числом" запровадити 50% податок на прибуток для банків.

Цього року влада шукає фінансування, звертаючись безпосередньо до українців. Зокрема, Міністерство фінансів представило законопроєкт, що передбачає збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5% для доходів фізичних осіб, а також введення цього збору для фізичних осіб-підприємців.

У першій редакції законопроєкту було ще чимало непопулярних податкових новацій, таких як військовий збір на мобільний зв'язок, ювелірну продукцію, першу реєстрацію автомобіля, купівлю нерухомості, а також податок з обороту. Проте від більшості цих пунктів наразі вирішили відмовитися.

В результаті, з передбачуваних Мінфіном 125 млрд грн доходів, підвищення податків у такій обмеженій формі могло забезпечити лише приблизно 30 млрд грн до завершення 2024 року.

Напевно, саме з цієї причини парламентарі відхилили доопрацьований проект податків, запропонований урядом. Вони усвідомлюють, що наступного року їм знову доведеться звертатися до громадян за фінансовою підтримкою та підвищувати податковий тягар. Однак таке підвищення стане ще більш болючим і непопулярним серед населення.

Наразі Рада частково перебрала на себе ініціативу щодо підвищення податків у Мінфіну та пропонує доповнити пакет податкових змін підвищенням ставки ПДВ до 22-24% або повторним оподаткуванням прибутків банків за підвищеною ставкою.

Перша пропозиція теоретично може принести додаткові 80-160 млрд грн на рік, але автоматично призведе до зростання цін на всі товари та послуги. Друга забезпечить бюджет 33 млрд грн у 2024-2025 роках, проте впроваджуватиметься ретроспективно та, ймовірно, вплине на здатність та бажання банків підтримувати бюджет, купуючи облігації уряду.

Хай там як, проте проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік зазнає суттєвих змін ще до затвердження парламентом. Зокрема під впливом компромісу навколо того, як саме влада підвищить податки українцям.

Як показує практика попередніх років, ухвалення бюджету - це більше формальність. Адже передбачити хід бойових дій та, відповідно, обсяги військових видатків на рік вперед в умовах війни не може ніхто.

Єдине, що може зробити і уряд, і парламент - забезпечити достатню дохідну базу для бюджету вже сьогодні, аби в критичний момент не потрібно було ухвалювати непопулярні, непрогнозовані та складні для економіки рішення.