Чи підвищується рівень бідності в Україні та чи зазнають змін доходи населення
Нове дослідження свідчить: фінансове становище українців, яке є ключовим індикатором життєздатності економіки держави, залишається складним. На тлі ухвалення урядом законопроєкту про підвищення податків, "Фокус" проаналізував, як змінюються доходи сімей.
Середньомісячний рівень доходів українських родин переважно не дотягує до 30 тис. грн. А пенсіонери та громадяни, які не працюють за станом здоров'я, живуть на 8 тис. грн на місяць. Про це свідчить нове спільне дослідження видання ZN.UA та Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Як змінюються доходи українців у третій рік повномасштабної війни та чому родинам не вистачає на необхідне?
Згідно з опитуванням, українські сім'ї переважно живуть на дохід від 8 тис. до 30 тис. грн. Зокрема 43,6% респондентів, які працюють, вказали свій дохід у межах 8-18 тис. грн на місяць. А 22% опитуваних зазначили 18-30 тис. грн. Фахівці додають, що левова частка (67,2%) українців, яких вони опитали, отримує до 8 тис. грн і не працює або за віком, або за станом здоров'я.
Безперечно, як зазначає керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін, в Україні нараховується близько 10 мільйонів пенсіонерів, і, на жаль, не всі вони можуть похвалитися комфортним рівнем життя.
На жаль, демографічна ситуація така, що робітники не в змозі забезпечити достатні надходження до Пенсійного фонду, навіть із деяким збільшенням пенсійних внесків. Проблема дефіциту Пенсійного фонду відома вже давно, тому лише підвищенням відрахувань із працюючих громадян її не вирішити. Враховуючи низький рівень середніх зарплат в Україні, важко сподіватися, що люди мають зайві кошти, -- зазначив Дмитро Чурін у коментарі для Фокусу.
Варто зауважити, що, відповідно до минулорічного дослідження міжнародного знижкового сервісу Picodi, українці витрачали приблизно 41,6% своїх доходів на продукти харчування і напої. Цього року, ймовірно, ситуація залишилася майже такою ж.
У 2023 році сервіс Picodi провів дослідження щодо співвідношення витрат на харчування до загальних витрат на споживчі товари й послуги в 105 країнах світу. За результатами цього аналізу, Україна посіла 93-тє місце. Аналогічні показники були у Молдови (41,1%), Ефіопії (41,3%) та Камбоджі (42,7%).
Відповідно до цьогорічного аналізу від ZN.UA, витрати на продукти харчування в Україні залишаються майже на тому ж рівні.
Науковці охарактеризували пріоритети витрат як "орієнтовані на виживання".
Значну частину своїх доходів українці спрямовують на продукти харчування (4,1 бала), не залишаючи поза увагою витрати на житлово-комунальні послуги (3,6 бала), здоров'я (2,4 бала) та з великими труднощами дозволяють собі купівлю нового одягу та взуття (2,2 бала).
"Що ж, на жаль, українці все ще "багато їдять". А судячи з того, що наступна за обсягом стаття сімейних витрат -- житлово-комунальні послуги (ЖКП), то ще й багато миються", -- з гірким гумором прокоментували результати опитування у ZN.UA.
Цікаво, що за червневим звітом НБУ, доходи громадян стабільно зростають (наприклад, зарплата на понад 20% -- Фокус), а інфляція сповільнюється. Тож Фокус попросив прокоментувати таку ситуацію фінансового аналітика Андрія Шевчишина.
Повномасштабна війна радикально змінила споживчі настрої українців. Основні витрати тепер зосереджені на їжі, здоров'ї та комунальних послугах, тобто на найнеобхідніших для виживання аспектах. Це цілком природно в умовах війни. Разом з тим, спостерігається зростання інтересу до облігацій внутрішньої державної позики України (ОВДП) та гривневих депозитів у банках. Також, відмічається високий попит на валюту. Однак, воєнні дії призводять до значного соціального розшарування та нерівномірності фінансових можливостей населення, зазначає експерт. Він додає, що зарплати збільшуються через дефіцит робочої сили. Підприємства підвищують заробітні плати, залучають експатів і переманюють фахівців з інших компаній. Це явище посилюється девальвацією гривні, що підвищує вимоги працівників до зарплат. Зростає також рівень роздрібної торгівлі, який перевищив довоєнні показники. Інфляція сприяє підвищенню зарплат, вважає Андрій Шевчишин в інтерв'ю Фокусу, і ці процеси не суперечать один одному.
Аналітик Дмитро Чурін також зазначає вплив відкладеного підвищення заробітних плат.
"Коли інфляція досягала 26%, заробітні плати підвищувалися повільно. Нині інфляція знижується, тож теперішнє зростання зарплат продовжує компенсувати минулу фактичну інфляцію," -- зазначає фахівець.
Повномасштабна війна, зокрема динамічна ситуація на лінії фронту, має відчутний вплив на ринок праці. Про це свідчить дослідження за червень від порталу з пошуку роботи Work.ua. Вакансій на Донеччині та Харківщині меншає, проте розмір середніх зарплат на ринку праці впродовж року не змінився, а на початку літа навіть збільшився на 2,5%.
За даними фахівців Work.ua, від лютого 2024 року розмір середньої зарплати становив 20 тис. грн. У червні цей показник зріс на 2,5% -- до 20 500 грн.
"Вікторія Білякова, експертка в цій галузі, підтвердила, що збільшення стало можливим завдяки новим вакансіям у Силах оборони, тоді як у цивільних професіях середня заробітна плата залишилася незмінною."
Якщо розглянути окремі категорії вакансій, можна помітити, що в червні 2024 року найбільший приріст зарплат спостерігався у таких фахівців:
У червні найбільш високі середні зарплати, не враховуючи керівні посади, сферу IT та фахівців в оборонному секторі, отримували водії-міжнародники та медіабаєри, досягаючи 50 тисяч гривень. За ними слідували висотники та рихтувальники з доходом у 42 500 грн. Зубні техніки, рієлтори та тонувальники заробляли по 40 тисяч гривень. Також високі середні зарплати мали автослюсарі, арматурники, бізнес-аналітики та медіапродюсери — по 37 500 грн.
Ринок праці в Україні зазнав серйозних змін та випробувань через повномасштабну війну. Після первинного економічного струсу від російської агресії, попит на робочу силу поступово почав відновлюватися. Однак, незважаючи на цей позитивний розвиток, активність серед шукачів роботи залишається низькою. У червні рівень безробіття сягнув 13,1%, а споживчі настрої досягли найнижчої позначки з початку війни. Ці дані, які базуються на індексах дослідницької компанії Info Sapiens, були оприлюднені економістом Центру економічної стратегії Максимом Самойлюком в інтерв'ю для Фокусу.
На цьому фоні заплановане підвищення податків в Україні позначиться негативно на громадянах із низькими доходами, зауважує експерт.
"Відповідно до даних опитування Info Sapiens, яке ми публікуємо у своєму Трекері економіки України під час війни, станом на червень 25,6% опитаних українців були змушені економити на їжі. Тобто будь-яке підвищення податків дійсно має зважати на те, як це вплине на громадян із низькими доходами", -- сказав Самойлюк.
Окрім споживацьких настроїв, падають і очікування бізнесу. Максим Самойлюк відзначив суттєве погіршення порівняно з травнем 2024-го.
"Індекс, який становить менше 100, свідчить про переважання негативних споживчих настроїв серед населення. До Індексу споживчих настроїв входять Індекс економічних очікувань (73,6 у червні) і Індекс поточного становища (50,9 у червні). Споживчі настрої наразі перебувають на найнижчому рівні за весь період повномасштабної війни," -- зазначив експерт.
Це означає фактичну неготовність громадян більше витрачати. Що зі свого боку гальмує загальний економічний розвиток у країні, адже бізнес не отримує обігових коштів через збільшення продажів.
Економіст та учасник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що підвищення податків в Україні насамперед негативно вплине на внутрішнього споживача, особливо враховуючи "замороження" прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.
Як він зазначив, нещодавно український уряд затвердив бюджетну декларацію на наступні три роки. У цьому документі викладено, які статті витрат і доходів планується включити до державного бюджету протягом 2025-2027 років.
Там не планується індексація ні прожиткового мінімуму, ні мінімальної заробітної плати. Це означає, що через брак фінансування, 3 тисячі гривень на прожитковий мінімум і 8 тисяч гривень на мінімалку залишаться без змін на найближчі три роки. Водночас, згідно з макроекономічним прогнозом, закладеним у бюджетній декларації, лише у 2025 році очікується інфляція на рівні 10%. Таким чином, якщо Мінсоцполітики розрахує фактичний прожитковий мінімум хоча б через рік, виявиться, що прожитковий мінімум буде реально вищим, ніж мінімальна заробітна плата, що в теорії навіть не може відповідати дійсності, -- стверджує Пендзин. Він додає, що, можливо, мінімальну зарплату нарешті підвищать на 10%, до близько 9 тисяч гривень. "Ми розуміємо, що живемо у війні, що є надзвичайно великі виклики для виживання держави, але є питання, які не можна відкладати на післявоєнний період. Це питання виживання людей, особливо тих, для кого ці кошти є єдиним соціальним доходом і хто перебуває за межею бідності," -- зазначив Олег Пендзин.
Наразі фахівці мають невтішні прогнози стосовно майбутнього збільшення доходів українців. Це свідчить, що в найближчі кілька років до половини українських родин будуть змушені виживати, здебільшого витрачаючи зароблені кошти на харчування, оплату комунальних послуг та нагальні потреби, такі як медичне лікування.
