Автобуси з Львова: П’ятірка найцікавіших моделей
Секретні входи на випадок конфлікту.
Масова модель автобуса ЛАЗ-695 привертала увагу як з технічної, так і з практичної перспективи. Цього разу акцентуємо на особливості найбільш поширених варіантів моделі - 695 Е (1963 р.), 695М (1969 р.) та 695Н (1974 р.). Значна частина цих автобусів була обладнана... додатковими дверима, про існування яких не всі пасажири навіть здогадувались. Як і інша важка техніка тих часів, ці автобуси могли бути мобілізовані у разі війни, зокрема, для використання в якості санітарного транспорту. Для зручності занесення нош з пораненими до салону, автобуси цих серій мали невеликі додаткові двері, розташовані на передній частині, біля правої фари - фактично, це був люк. Крім того, у певні роки модель ЛАЗ-695Н з такими дверима комплектувалася ношами для розміщення поранених і спеціальними стійками для їхнього кріплення в салоні, які мали три яруси. Ці комплектуючі зберігалися в автопарку, до якого належав конкретний автобус.
Першим популярним продуктом заводу ЛАЗ був не автобус. Спочатку, з 1951 року, тут випускали самохідний підйомний кран - так званий автокран. Модель АК-32 (згодом ЛАЗ-690) базувалась на шасі тритонної вантажівки ЗИС-150. Єдина для кількох заводів країни конструкція стала того часу зразком простоти та функціональності. Саме львівські автокрани мали певну особливість: цілком металеву задню кабіну, з якої водій-кранівник керував стрілою та лебідками. В цій кабіні був другий акселератор - ним водій "газував", піднімаючи чи опускаючи вантаж та повертаючи платформу. Автокран ЛАЗ був настільки вдалою моделлю, що його випускали навіть тоді, коли завод уже підготував проект першого автобуса ЛАЗ, а саме - 1955-го року.
Коли з конвеєру вже сходила перша модель заводу - міський ЛАЗ-695, лазівські конструктори взялися будувати концепти. Один з яких, ЛАЗ "Україна-67", влаштував, як тоді казали, сенсацію на модному автобусному шоу у Ніцці (Франція). Тоді з XVIII Міжнародного автобусного тижня ця модель привезла цілий пакет трофеїв та нагород. При тому що участь у цьому шляхетному заході брали 133 автобуси від найвідоміших виробників світу. Зусилля конструкторів, технологів та тест-пілотів не були марними - ЛАЗ "Україна-67" передав частину своїх новацій серійним машинам зі Львову: V-подібну "вісімку", трансмісію, принципи оформлення інтер'єру та цілі його елементи. Власне, концепти для того і створюються.
У середині 1990-х років термін "гібридний автомобіль" ще не існував, але саме в цей час з'явилася інноваційна технічна конструкція - автобус з гібридним приводом. У Львові, на основі міської моделі ЛАЗ-5252, була розроблена електрична трансмісія та система тягових акумуляторів. Основним елементом гібридної силової установки став дизельний двигун ЯМЗ, який приводив у дію генератор. Генератор, у свою чергу, забезпечував електрикою тяговий електродвигун, що обертав колеса. Результат цього проекту - модель ЛАЗ-5252, отримала назву з приставкою "Електро". Гібридний ЛАЗ мав кілька функцій, які характерні і для сучасних гібридних транспортних засобів: систему рекуперації для збереження енергії під час гальмування, тяговий двигун, що міг перетворюватися на генератор, а також можливість автономного руху виключно на електриці (до 10 км).
Ще до появи автобусів та автокранів, наприкінці 1940-х років, завод ЛАЗ випускав обмежені партії електричних автомобілів. Це були розвізні фургони вантажопідйомністю 0,5 т та 1,5 т. Відзначаючи ім'я розробника — інституту НАМІ — моделі отримали назву НАМІ-750 і НАМІ-751. Їх конструкція була сучасною: каркас і обшивка виконані з алюмінієвого сплаву, використані залізо-нікелеві акумулятори (80 - 84 В), наявний зарядний пристрій, а також електродинамічні гальма. У базовій комплектації, без вантажу, пробіг від однієї зарядки становив 80 км, а при завантаженні — до 65 км. Повне заряджання батарей до 100 % від стандартної електромережі 220 В потребувало 4 години для 0,5-тонного автомобіля та 6 годин для півторатонки.
Сьогоднішня підбірка та історія заводу ЛАЗ в цілому є цікавим прикладом того, якою гнучкою повинна бути виробнича сфера для швидкого реагування на потреби споживачів. На диво, навіть таке велике підприємство, як ЛАЗ, яке випускає 14 тисяч автобусів на рік, змогло адаптуватися до змін протягом цілого півстоліття. Виниклі проблеми не є наслідком невдач автобусів ЛАЗ чи їхніх працівників – справжня причина закриття підприємства криється в інших обставинах.
